Найважча зима в історії України поступово рухається до завершення. На календарі — 6 лютого, і говорити про те, що «зимовий період вже позаду», авжеж, зарано. Тим не менш, не залишається сумнівів, що цю зиму українська держава сяк-так, через надлюдські зусилля, але все ж таки пройде.
РФ весь цей час намагалася заморозити українців у власних будинках — і на жаль, частково їй це все-таки вдалося: в енергетиці діє режим надзвичайного стану, тисячі будинків у Києві, Харкові та інших містах залишаються без тепла, води та світла, очікуються нові морози і нові удари.
Цей «внутрішній фронт» на деякий час інформаційно перебив події на фронті звичайному. Втім, останнім часом не йдеться про якісь крупномасштабні бойові дії: через сильні морози сторони намертво вгризлися у власні замерзлі укріплення та, як правило, не роблять якихось аж надто активних дій.
Втім, вже незабаром морози та сніги відступлять, а на їхнє місце прийде тепла весняна погода. І саме тоді, вірогідніше за все, варто очікувати черговий наступ ЗС РФ: весняно-літню кампанію 2026 року.
Якою може бути ця кампанія і які основні напрямки ударів ворога очікують військові експерти? Детальніше — в матеріалі UA.News.
Є два ключових сценарії нового наступу РФ: офіцер Армії оборони Ізраїля Ігаль Левін
Напрямок «Слов'янськ-Краматорськ» виглядає більш ніж очевидним. Росіянам потрібно дожати цей напрямок для того, щоб зайняти цей найбільший укріпрайон. І тоді хоча б формально вони зможуть говорити про те, що нібито цілі «СВО» виконані, адже вони зайняли Донбас, всю Донецьку область.
Це дозволить тому ж Путіну хоч якось продати війну своєму суспільству у випадку заморозки, на якій наполягають американці. Тому що якщо зараз заморожувати, то посиплеться весь їхній наратив про те, що «всі цілі «СВО» будуть виконані» — а вони постійно це говорять, як і те, що все йде за планом. Ну вже навіть у зовсім дебілів виникає питання: якщо все йде за планом, то чому шматочок так званих «ДНР-ЛНР» не дотиснули?
Тобто цей напрямок виглядає очевидним, інтуїтивним, для цього не потрібно бути військовим спеціалістом, щоб розуміти, що якщо в них є якісь там плани, вони намагаються думати на два кроки, на дві голови вище і хитріше — вони можуть очікувати, що Україна якраз там буде концентрувати всі свої сили. Тож вони вдарять в іншому напрямку — наприклад, на Запорізькому. Хоча ми не завжди бачили з боку росіян таку винахідливість. Часто вони все роблять «в лоб». Але з точки зору військової стратегії це вкрай логічно і вкрай послідовно.
Тобто якщо є якась ділянка і зрозуміло, що є політична мета і воля її зайняти — зрозуміло, що тоді на цій ділянці будуть великі сили противника. Однак тоді на інших ділянках у України буде менше сил, і якраз на них можна спробувати реалізувати свій наступ.
Тому інтуїтивно здається, що ключовим напрямком нової кампанії стануть Слов'янськ-Краматорськ, але якщо ми дивимося в сторону більш тонкої, розумної стратегії, то Запорізький напрямок цілком може бути реальним і небезпечним. Є, звичайно, ще й інші сценарії, однак ключових всього два: це Слов'янсько-Краматорська агломерація та Запоріжжя.
Маємо реальні шанси на завершення війни — але є нюанс: військовий оглядач Костянтин Машовець
Противник, очевидно, вже почав готуватися до літньої кампанії цього року. Тому особисто я жодним чином не бачу сенсу обговорювати те, що всі називають «мирним процесом», його хід, зміст і тим більше якісь часові рамки.
Умовно кажучи, все розвернеться навколо двох можливих (гіпотетичних) оперативних наступальних операцій російських військ, початок яких можна очікувати вже з кінця квітня 2026 року. З великою ймовірністю ними можуть стати: Слов'янсько-Краматорська та Оріхово-Запорізька. Або ж їхня комбінація за термінами і місцем.
Отже, до кінця весни, очевидно, російське командування буде зайняте кількома речами щодо підготовки цієї кампанії: формуванням і розгортанням стратегічних резервів, накопиченням матеріально-технічних ресурсів оперативного і стратегічного рівнів на відповідних напрямках, попереднім зайняттям стартових районів і рубежів для оперативного розгортання відповідних ударних угруповань військ, проведенням комплексу заходів щодо всебічного прикриття такого роду розгортання (починаючи з ППО і закінчуючи контррозвідувальними заходами та РЕБ), а також проведенням прихованого оперативно-стратегічного перегрупування сил і засобів відповідно до плану оперативного розгортання певних угруповань.
На даний момент російське командування стикається з найбільшими труднощами щодо пункту номер три. Ті угруповання військ противника, яким доручено його виконання, застрягли в тактичній зоні на відповідних напрямках. Темпи їх просування не відповідають усім «жорстко встановленим» і заздалегідь запланованим термінам, відведеним на виконання цього завдання. Але одночасно з цим російське командування не горить особливим бажанням застосовувати для прискорення його виконання свої стратегічні резерви (які воно ретельно і дбайливо намагається накопичити з кінця осені минулого року).
У цьому зв'язку я б розглядав участь представників російського військово-політичного керівництва у так званому мирному процесі виключно як спробу зовнішньополітичного прикриття їхніх реальних планів на літню кампанію цього року. У більш широкому сенсі Кремль, очевидно, протягом цього року здійснить ще одну (причому, ймовірно, останню в цій війні) спробу завершити її силовим способом на потрібних йому умовах. Якщо і вона зірветься, як і попередні — ми дійсно отримаємо реальні шанси на завершення війни.
Навесні та влітку є загроза для Запоріжжя: військовий експерт Олег Жданов
Росіяни вже визначили напрямок головного удару. Це Запоріжжя. Вони вже зараз рухаються туди, і надалі планують штурмувати Запоріжжя.
Ми дивимося на абсолютні цифри і статистику, а треба дивитися глибше. Наприклад, Покровський напрямок — величезний, це чверть всієї лінії фронту. І там завжди буде найбільша кількість штурмів і наступів на наші позиції. Але якщо брати на кілометр фронту, то це Гуляйполе. Це головний напрямок сьогодні.
Вже більше місяця авіація РФ зосереджує основні сили саме там. Туди вже стягуються війська. З Херсонського та Дніпровського напрямку частково зняли сили, з Покровського, з Олександрівського теж зняли. І все це тягнеться на Гуляйполе.
Тобто літня кампанія — це Запорізька область. І, можливо, вони намагатимуться навіть форсувати Дніпро для того, аби забрати правобережну частину Запорізької і, якщо вийде, Херсонської областей.
Загроза Запоріжжю є. Але теоретична. Питання до стійкості нашої оборони. Якщо ми витримаємо натиск, то все буде нормально. Якщо ж вони прорвуться, то битися доведеться вже за самий обласний центр.
Проблема в тому, що далекобійні системи РФ вже дістають до Запоріжжя. Якщо ж росіяни перейдуть річку Конку в районі Степногірська чи Приморська, то до Запоріжжя вже діставатиме польова артилерія. Це буде те ж саме, як було з Харковом у 2022 році. Тож загроза реальна, і нам вже зараз треба на це звертати увагу.
Всі все розуміють і готові до викликів: командир підрозділу розвідки ЗСУ Денис Ярославський
Якщо Російська Федерація зараз не отримає те, що вимагає на переговорному процесі, то вона почне активну наступальну операцію вже цієї весни. У нас є така інформація і вона абсолютно точна.
Цю зиму вони «допрацьовують» по критичній енергетичній інфраструктурі, проти цивільних. А ось на весну вони планують вже наступ на фронті.
Ми до цього готові. Перш за все це буде Гуляйпільський напрямок. Він для них теж важливий, однак стратегічно важливим залишається, перш за все, Донбас. Таким чином вони хочуть дотиснути нас на зміну переговорної позиції, перш за все по тій же Донецькій області.
Всі все розуміють. Всі до цих викликів готові. Тож політики та дипломати нехай роблять свою роботу, а збройні сили робитимуть свою.
