Власюк розповів, кого можуть зачепити пекельні санкції США
Після можливого підписання президентом США закону про «пекельні санкції» ключовим питанням стане його практичне застосування. Зокрема, документ дозволяє запроваджувати мита до 100% на імпорт із країн, які купують значні обсяги російських енергоносіїв або сприяють обходу санкцій.
Йдеться про Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026, який Палата представників США схвалила 16 вересня після голосування в Сенаті. Станом на 18 вересня документ очікував на підпис президента США.
«Після підписання Президентом США закону про «пекельні санкції» ключовим моментом буде перехід до його практичного застосування. Документ охоплює широкий спектр санкційних напрямів. Перш за все — енергетичний. Законопроєкт передбачає запровадження мит у розмірі до 100% на весь імпорт із країн, які залишаються серед п’яти найбільших покупців російської сирої нафти та природного газу або сприяють обходу енергетичних санкцій», — зазначив Власюк.
За даними Владислава Власюка, за січень–серпень 2026 року Китай імпортував із Росії 585 млн барелів сирої нафти, Індія — 453 млн барелів, Туреччина — 44 млн барелів.
Саме ці держави, за його словами, належать до потенційних об’єктів застосування тарифів. Після оновлення статистики до відповідного переліку можуть потрапити також Угорщина та Словаччина.
Водночас закон передбачає окремі винятки, а президент США має можливість відмовитися від застосування тарифів за умови відповідного схвалення Конгресу.
Згідно з текстом законодавства, перелік країн для таких мит має оновлюватися на основі даних про найбільших імпортерів російської нафти та природного газу.
Окремо Владислав Власюк звернув увагу на поставки російського скрапленого природного газу до країн Європейського Союзу.
За його даними, за січень–серпень 2026 року Франція імпортувала 4,3 млн тонн російського LNG, Бельгія — 3,06 млн тонн, Іспанія — 2,77 млн тонн.
Водночас ЄС уже ухвалив поетапну заборону імпорту російського газу. Для LNG за довгостроковими контрактами основна дата припинення імпорту визначена як 1 січня 2027 року, а для трубопровідного газу за довгостроковими контрактами — 30 вересня 2027 року.
За словами Власюка, ризик застосування американських тарифів до європейських покупців залежатиме також від виконання країнами зобов’язань щодо скорочення імпорту та використання передбачених законом винятків.
Ще одним напрямом санкційної політики Владислав Власюк назвав поставки нафтопродуктів із третіх країн до Росії.
За його даними, за перші вісім місяців 2026 року до Росії або в її напрямку морським шляхом надійшло чи прямувало:
- 673 тис. барелів бензину з Індії;
- 325 тис. барелів бензину з Марокко;
- 309 тис. барелів бензину з Туреччини;
- 186 тис. барелів дизельного пального з Єгипту.
«За перші вісім місяців 2026 року до Росії або в напрямку країни морським шляхом надійшло чи прямувало 673 тис. барелів бензину з Індії, 325 тис. — із Марокко, 309 тис. — із Туреччини, а також 186 тис. барелів дизеля з Єгипту. Тому посилення контролю за компаніями, перевізниками, страховиками та фінансовими посередниками, які забезпечують такі поставки, є суттєвим для ефективності санкційної політики», — додав Власюк.
На його думку, контроль за такими ланцюгами постачання важливий для того, щоб Росія не могла компенсувати дефіцит пального після ударів по її нафтопереробній інфраструктурі.
Владислав Власюк також виділив російський військово-промисловий комплекс як один із ключових напрямів майбутнього застосування санкційного механізму.
«Другий, не менш важливий напрямок — російський військово-промисловий комплекс. Для України ухвалення закону означає потенційне використання важливого інструменту, щоб домагатися запровадження санкцій щодо компаній і посередників, які допомагають Росії отримувати компоненти та технології для виробництва зброї», — заявив уповноважений.
За його словами, основна мета енергетичної складової законопроєкту — скорочення російських доходів від продажу енергоносіїв. Водночас практичний ефект залежатиме від того, наскільки активно США використовуватимуть передбачені документом повноваження.
«Від того, як адміністрація США використає надані законом повноваження, залежатиме його практичний ефект для російських доходів і можливостей обходити санкції, а відтак — спроможності Росії фінансувати війну проти України та розробляти власні технологічні рішення для її ведення», — наголосив Власюк.
Таким чином, після підписання закон може надати США додатковий інструмент для тиску не лише безпосередньо на Росію, а й на держави та компанії, які продовжують купувати російські енергоносії або допомагають Москві обходити санкційні обмеження.
Про це заявив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.
Палата представників США вчора, 16 вересня, ухвалила законопроєкт про «пекельні санкції» проти Росії та Ірану: 262 голоси за, 159 проти. Документ, названий на честь покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема, вже передали на підпис президенту Дональду Трампу.
Угорщина прагне домогтися для себе винятку з потенційних американських мит щодо найбільших покупців російських нафти та газу. Водночас у Будапешті обіцяють найближчим часом підготувати план для подолання енергетичної залежності від рф.
