З початку року українці заборгували за мікрокредити понад 32,3 млрд гривень
Станом на початок липня 2026 року загальна заборгованість українців перед мікрофінансовими організаціями (МФО) досягла 32,3 млрд грн. Від початку року цей показник зріс на 4,7 млрд грн, або 17%.
Масштаб заборгованості можна порівняти з бюджетом столиці. 32,3 млрд грн — це майже третина річних доходів Києва, які у 2026 році очікуються на рівні близько 106,4 млрд грн.
Водночас українці продовжують активно оформлювати нові мікропозики. За перше півріччя 2026 року громадяни взяли у МФО кредитів на 37,5 млрд грн.
Отже, лише за шість місяців обсяг нових мікропозик перевищив суму накопиченого боргу перед МФО на початок липня.
Одночасно збільшується і середній розмір мікропозики. Українці стали позичати у МФО більші суми, що безпосередньо впливає на загальний обсяг заборгованості.
Мікрофінансові організації залишаються одним із найшвидших способів отримати гроші без тривалого оформлення банківського кредиту.
Водночас мікропозики можуть мати високу вартість, а прострочення платежів здатне призвести до суттєвого збільшення суми боргу.
Зростання заборгованості свідчить про те, що українці дедалі активніше використовують мікрокредити для покриття поточних фінансових потреб.
Для порівняння, на початку 2023 року загальний борг українців перед МФО становив близько 8 млрд грн. За кілька років він зріс у рази.
Окремо варто зазначити, що сам факт отримання грошей від батьків, дітей чи інших родичів на банківську картку не є автоматичною підставою для її блокування.
Водночас незвично велика сума або регулярні надходження можуть привернути увагу банку. У такому випадку фінансова установа може попросити клієнта підтвердити походження коштів.
Тому при значних або систематичних переказах важливо мати документи чи інші підтвердження законного походження грошей.
Про це свідчать дані «Опендатабот».
Нещодавно Національний банк України відкликав ліцензії та виключив із Державного реєстру фінансових установ три кредитні спілки — «Надія», «Самопоміч» та «Оберіг».
АТ «Сенс Банк» фігурує у матеріалах справи «Форест Гамп» як один із каналів руху коштів, пов’язаних із внесенням 150 млн грн застави за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. Про це 19 серпня повідомив народний депутат Ярослав Железняк, оприлюднивши деталі з матеріалів слідства.
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев категорично заперечив свою причетність до спроб отримати контроль над Сенс Банком та до нового кримінального провадження НАБУ і САП.
