Удари по пунктах пропуску мають інформаційну мету — ЦПД
Росія намагається використати удари по українських пунктах пропуску на кордоні з країнами ЄС для створення потрібної картинки для власної аудиторії. У Центрі протидії дезінформації заявили, що Москва перебільшує масштаби пошкоджень, а роботу більшості КПП після атак вдається відновити досить швидко.
Росія продовжує атакувати українські пункти пропуску на кордоні з європейськими країнами. У Центрі протидії дезінформації вважають, що такі удари мають не лише військову, а й інформаційну мету. Про це заявив керівник ЦПД Андрій Коваленко.
За його словами, Росія намагається показати своїй аудиторії нібито масштабні проблеми на українському кордоні та створити враження, що сполучення України з Європейським Союзом опинилося під загрозою. «Країна-агресорка ударами по пунктах пропуску в ЄС моделює картинку для "внутрішнього споживача". Звісно, перебільшуючи масштаби уражень», — заявив Коваленко.
Він назвав дві основні цілі таких атак. Перша — створити потрібну Росії інформаційну картинку. Друга — поширити тезу про нібито «обрізане сполучення з ЄС». Водночас керівник ЦПД зазначив, що наслідки ударів не завжди означають тривале припинення роботи пунктів пропуску. За його словами, у більшості випадків роботу КПП після російських атак вдається відновити досить оперативно.
«Все решта — інформаційний шум», — написав Коваленко, коментуючи російські удари. Він закликав українців не сприймати російські повідомлення про нібито масштабне блокування кордону без перевірки. Російська пропаганда, за його словами, намагається використати сам факт атаки для створення значно більшого ефекту в інформаційному просторі.
Удар по пункту пропуску «Орлівка»
Одним із останніх таких випадків стала атака на міжнародний пункт пропуску «Орлівка» в Одеській області. У ніч на 1 вересня російські війська атакували його ударними безпілотниками. «Орлівка» забезпечує поромне сполучення України з Румунією.
Унаслідок атаки були зафіксовані влучання по будівлі та території пункту пропуску. Після удару там виникли пожежі. Рятувальники працювали на місці та згодом локалізували займання.
Атака на «Орлівку» привернула увагу саме через розташування пункту. Через нього проходить важливий транспортний маршрут між Україною та Румунією, тому удари по такій інфраструктурі можуть створювати проблеми для перевезень і роботи прикордонних служб. Водночас сама атака не означає автоматичного припинення всього сполучення України з Європейським Союзом.
Що було на кордоні з Молдовою
Ще один подібний випадок стався у серпні на українсько-молдовському кордоні. У ніч проти 25 серпня російські дрони атакували район міжнародного пункту пропуску «Виноградівка — Вулканешть». Після атаки його роботу тимчасово призупинили.
Такі рішення ухвалюють насамперед з міркувань безпеки. Після завершення необхідних перевірок та робіт пункт пропуску може відновити роботу. Саме на це звертають увагу в ЦПД. Російська сторона може подавати тимчасові перебої після ударів як доказ нібито масштабного «закриття» кордону або втрати Україною транспортного сполучення з Європою.
Насправді ситуація залежить від конкретного пункту, характеру пошкоджень та безпекових умов. Якщо інфраструктура зазнала пошкоджень, її роботу можуть тимчасово обмежити, але це не означає, що весь напрямок сполучення з ЄС припиняється.
Навіщо Росії така інформаційна кампанія
Російські удари по прикордонній інфраструктурі мають очевидний фізичний ефект — вони можуть пошкоджувати будівлі, створювати пожежі та тимчасово ускладнювати роботу пунктів пропуску. Але, за оцінкою ЦПД, Москва намагається використати ці наслідки ще й у пропагандистських цілях.
Для російської аудиторії такі атаки можна подавати як нібито успішні удари по транспортній системі України та її зв’язках із Європою. При цьому реальні масштаби пошкоджень можуть подаватися перебільшено. Інша мета — створити у самих українців відчуття, що ситуація на західному кордоні нібито стає критичною. Саме тому Коваленко закликає не піддаватися на інформаційний ефект таких повідомлень.
Водночас це не означає, що удари по пунктах пропуску не становлять реальної загрози. Російські атаки можуть пошкоджувати цивільну та прикордонну інфраструктуру, створювати небезпеку для людей і тимчасово впливати на рух транспорту. Тому кожну ситуацію важливо оцінювати за фактичними наслідками, а не за повідомленнями російських пропагандистських ресурсів.
За словами керівника ЦПД, у багатьох випадках після російських атак роботу пунктів пропуску вдається відновити. Тож удари по окремих об'єктах не означають, що Росія може повністю перекрити сполучення України з Європейським Союзом. Наразі українські служби продовжують ліквідовувати наслідки російських атак та відновлювати пошкоджену інфраструктуру. Водночас інформацію про роботу конкретних пунктів пропуску варто перевіряти за повідомленнями українських прикордонників та інших офіційних служб. Про це повідомляє керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко у Telegram.
Уночі російські війська атакували ударними безпілотниками Shahed міжнародний пункт пропуску для поромного сполучення «Орлівка» на українсько-румунському кордоні.