Железняк заявив про можливе ухилення від податків Петрова, Іванова та Золкіна
Народний депутат Ярослав Железняк оприлюднив нове розслідування, у якому поставив під сумнів офіційні доходи трьох відомих медійників — Володимира Петрова, Сергія Іванова та Володимира Золкіна.
У центрі історії — не лише цифри в деклараціях. Йдеться про ширше питання: скільки насправді можуть заробляти політичні блогери, YouTube-проєкти, Telegram-канали та медійники, які роками працюють в українському інформаційному полі.
За версією Железняка, усі троє активно вели публічну діяльність, мали власні або пов’язані з ними медійні майданчики та могли отримувати доходи від реклами, ефірів, монетизації, Telegram-розміщень і політичних кампаній. Водночас офіційно задекларовані суми, на думку нардепа, не завжди виглядають співмірними з масштабом цієї активності.
Окремо Железняк заявив, що щодо Петрова, Іванова та Золкіна вже відкриті справи за ст. 212 Кримінального кодексу України — щодо можливого ухилення від сплати податків. Нові матеріали, зокрема аналіз декларацій за 2025 рік, нардеп планує передати до Бюро економічної безпеки.
UA.News розповідає, які суми фігурують у розслідуванні та чому історія з Петровим і Івановим має значно ширший контекст.
Що саме перевіряв Железняк у деклараціях медійників
Железняк пояснив, що строки подання податкових декларацій за 2025 рік уже завершилися. Саме тому, за його словами, тепер можна аналізувати, які доходи офіційно показали люди, що активно працювали в українському медіапросторі.
Нардеп робить акцент на тому, що медійна діяльність — це не лише публічність, ефіри, YouTube-відео чи Telegram-дописи. Це також гроші: монетизація каналів, рекламні інтеграції, комерційні публікації, участь у проєктах і, ймовірно, політичні замовлення.
Саме тому головне питання у розслідуванні звучить просто: чи відповідають офіційні доходи масштабу публічної діяльності цих людей.
Остаточну відповідь на це мають давати не політики і не журналісти, а компетентні органи. Водночас публічні питання до декларацій таких фігур є виправданими, особливо під час війни, коли тема податків напряму пов’язана з фінансуванням держави й армії.
Золкін: YouTube, Telegram і понад 500 тисяч гривень доходу
Першим серед трьох фігурантів Железняк згадав Володимира Золкіна. За словами нардепа, у 2025 році він активно працював у медійному полі, мав кілька YouTube- і Telegram-проєктів, а також брав участь в ефірах.
У розслідуванні Железняк нагадує, що Золкін публічно говорив про сплату податків. Однак, за даними нардепа, за 2025 рік він задекларував трохи більше ніж 500 тисяч гривень доходу.
На думку Железняка, така сума виглядає занадто малою, якщо порівнювати її з активністю Золкіна у YouTube та Telegram. Нардеп припускає, що реальні доходи могли бути значно більшими, зокрема через монетизацію YouTube та інші медійні активності.
За словами Железняка, інформацію щодо Золкіна також передадуть до Бюро економічної безпеки.
Сергій Іванов: 899 тисяч гривень і питання до медійних доходів
Окрему увагу у розслідуванні Железняк приділив Сергію Іванову. У його випадку нардеп робить акцент не лише на декларації, а й на попередній історії з бронюванням.
За словами Железняка, Іванов у 2025 році активно працював у медіапросторі, вів YouTube-канал і Telegram-канал, а також був помітною фігурою у політичних інформаційних кампаніях.
Нардеп також нагадав історію з бронюванням Іванова через одного з підрядників «Енергоатома». Цей епізод раніше вже викликав публічну критику, а тепер Железняк повернувся до теми Іванова вже через призму податків.
За даними, які навів нардеп, за 2025 рік Іванов офіційно задекларував 899 тисяч гривень доходу.
На цьому тлі офіційний дохід менш як мільйон гривень за рік, за логікою Железняка, потребує додаткового пояснення. Особливо якщо йдеться про людину, яка працює у політичному медіасередовищі, веде власні майданчики та має публічний вплив.
Іванов у цій історії важливий не лише як блогер чи коментатор. Його діяльність роками була пов’язана з політичними темами, інформаційними атаками та публічними кампаніями. Тому питання про джерела доходів у цьому випадку має не лише податкове, а й суспільне значення.
Володимир Петров: «Ісландія», бронювання і декларації з питаннями
Найбільший блок претензій у розслідуванні стосується Володимира Петрова. Железняк пов’язує його з медійними проєктами, Telegram-каналами, політичним впливом і попередніми скандальними історіями з бронюванням.
Нардеп нагадав, що раніше Петров мав бронювання через Національне військове меморіальне кладовище, однак після публічного розголосу цю історію було припинено. За словами Железняка, згодом Петров отримав інше бронювання — через компанію «Корисне ТБ».
Окремо у розслідуванні згадується канал «Ісландія» та кілька Telegram-каналів, з якими, за словами нардепа, пов’язаний Петров. Саме тому питання до його офіційних доходів виглядають особливо гострими.
За даними Железняка, Петров задекларував близько 3,8 млн гривень через ФОП. Крім того, у декларації про майновий стан, за словами нардепа, фігурує ще приблизно 1,2 млн гривень.
Формально це більше, ніж у Золкіна чи Іванова. Але Железняк стверджує, що навіть сукупно ці суми можуть бути значно меншими за реальний обсяг грошей, який проходив через медійну діяльність Петрова.
Водночас історія з Івановим та Петровим не обмежується лише податковими питаннями. Раніше UA.News публікувало велике розслідування про їхню діяльність, роль у медіапросторі, зв’язки з політичними інформаційними кампаніями та скандальні історії з бронюванням.
У матеріалі UA.News йшлося, що Петров та Іванов роками працювали в українському інформаційному полі, атакували опонентів, брали участь у кампаніях дискредитації та, за оцінками критиків, використовували методи чорного піару.
UA.News також писало, що Петров був одним із засновників YouTube-каналу «Ісландія» та мав репутацію політтехнолога, пов’язаного з провокаційними кампаніями проти політичних опонентів. Сергій Іванов, своєю чергою, у різні роки працював у прокуратурі, медіа та політичних проєктах, а згодом став помітною фігурою в інформаційному полі навколо Банкової.
Тепер ключове питання — чи проведе Бюро економічної безпеки повноцінну перевірку офіційних доходів, рекламних платежів, монетизації YouTube, можливих доходів від Telegram-каналів та інших джерел фінансування.
