Хірург розповів, як FPV-дрони змінили характер поранень
За роки повномасштабної війни українські медики почали дедалі частіше лікувати поранення, спричинені атаками FPV-дронів. Хірург «Лікарів без кордонів» Хассан Ель-Кафарна розповів, що такі удари часто залишають велику кількість дрібних уламків у тілі, а поранення можуть поєднуватися з опіками.
Характер травм, із якими працюють лікарі у прифронтових районах, помітно змінився. На початку повномасштабної війни медики частіше приймали пацієнтів із пораненнями від артилерійських обстрілів. Тепер значну частину таких випадків становлять наслідки атак FPV-дронів. FPV-дрони створюють особливий характер травм. Під час вибуху вони можуть розкидати велику кількість дрібних уламків. Через це ураженою може бути значна площа тіла. «Ми помітили, що на початковому етапі війни бачили більше людей з осколковими пораненнями внаслідок артилерійських обстрілів. Але зараз ми бачимо більше атак FPV-дронами, і вони мають специфічний характер», — зазначив Ель-Кафарна.
Чому такі поранення складно лікувати
Проблема не лише в кількості уламків. Частина з них може проникати глибоко в тканини. У результаті лікарям доводиться працювати одразу з великою кількістю пошкоджень на різних ділянках тіла. Такі травми можуть бути складними для очищення та подальшого лікування. Медикам потрібно видаляти пошкоджені тканини, обробляти рани та стежити, щоб у них не розвинулася інфекція.
Ситуацію ускладнює і те, що разом із уламковими пораненнями пацієнти можуть отримувати опіки. Тобто один вибух здатен одночасно спричинити кілька типів травм. За словами хірурга, пряме влучання FPV-дрона може мати особливо тяжкі наслідки. Йдеться про серйозні травми кінцівок, у деяких випадках — травматичні ампутації. «Це можуть бути тяжкі поранення кінцівок, через які кінцівку доводиться ампутувати, або травматична ампутація кінцівок», — розповів лікар. Також вибух може спричинити проникаючі поранення грудної клітки або живота. У таких випадках можуть бути пошкоджені внутрішні органи та великі кровоносні судини.
Велика кількість уламків створює додатковий ризик
Ще одна проблема — не всі сторонні предмети та пошкоджені тканини можна легко виявити й видалити. Якщо в рані залишаються уламки або відмерлі тканини, це може підвищувати ризик подальших ускладнень та інфекції.
Тому лікування таких пацієнтів часто не закінчується однією операцією. Людині можуть знадобитися повторні хірургічні втручання, тривале спостереження та відновлення. Для прифронтових лікарень це означає додаткове навантаження. Медикам доводиться одночасно приймати велику кількість тяжкопоранених і працювати в умовах війни.
У прифронтових лікарнях поменшало медиків
На цьому тлі медична система поблизу фронту має ще одну серйозну проблему — нестачу персоналу. Головний координатор «Лікарів без кордонів» в Україні Робін Мелдрам під час презентації звіту організації «Немає місця для порятунку» розповів, що кількість лікарів і медсестер у прифронтових лікарнях скоротилася приблизно на 60% порівняно з довоєнним рівнем.
Водночас потреба в медичній допомозі там лише зростає. Лікарі працюють із військовими та цивільними, які отримують поранення внаслідок обстрілів, атак дронів та інших бойових дій. У таких умовах кожен медичний працівник має значно більше навантаження. Особливо складно це для лікарень, які розташовані близько до зони бойових дій.
Війна змінює і роботу медиків
Українські лікарі за роки повномасштабної війни фактично постійно адаптують підходи до лікування бойових травм. Зміна характеру атак означає зміну і характеру поранень, які вони бачать щодня. FPV-дрони стали одним із головних факторів цієї зміни. Їхнє використання призводить до великої кількості складних травм, коли пацієнт може одночасно мати уламкові поранення, опіки та пошкодження внутрішніх органів.
Для медиків це означає складніші операції та довше лікування. А для пацієнтів — важкий шлях від порятунку після поранення до відновлення. Водночас нестача медиків у прифронтових районах робить ситуацію ще складнішою. За даними «Лікарів без кордонів», кількість лікарів та медсестер там значно скоротилася, хоча потреба в медичній допомозі залишається високою. Таким чином, війна змінила не лише зброю та способи атак, а й сам характер травм, із якими щодня працюють українські хірурги. Для медиків це означає нові виклики, а для поранених — складніше лікування та довше відновлення. Про це в коментарі «Главкому» розповів менеджер медичної діяльності в лікарняній команді «Лікарів без кордонів» на сході України Хассан Ель-Кафарна.
У четвер, 10 вересня, російські військазавдали удару по торговому центру «Гуллівер» у Павлограді Дніпропетровської області. Раніше повідомлялося про 4 загиблих та 62 поранених, зокрема троє дітей віком 13, 14 та 15 років.
Президент Володимир Зеленський відреагував на масовану російську атаку по Україні та розповів про наслідки удару по Павлограду на Дніпропетровщині.
