У Politico пояснили, чому Крим стає головною проблемою Кремля
Окупований Крим, який Росія роками вважала своєю головною військовою опорою, дедалі більше перетворюється на одну з найуразливіших точок Кремля. У Politico вважають, що саме ситуація навколо півострова може суттєво вплинути на подальший перебіг війни та майбутні переговори.
Окупований Крим, який після анексії у 2014 році став для Кремля символом його геополітичних амбіцій і важливим військовим плацдармом, поступово перетворюється на одну з найслабших ланок Росії. Саме такого висновку дійшли автори матеріалу Politico, аналізуючи ситуацію на півострові. Журналісти зазначають, що останнім часом життя в окупованому Криму стає дедалі складнішим. Місцеві жителі стикаються з перебоями електро- та водопостачання, проблемами із паливом, нестабільним мобільним зв'язком і транспортними труднощами. На цьому тлі зростають ціни, а туристичний сезон, який був одним із головних джерел доходів регіону, фактично опинився під загрозою.
У виданні наголошують, що суттєвий вплив на ситуацію мають українські удари по військових та енергетичних об'єктах. За допомогою безпілотників Україна дедалі частіше атакує логістичні вузли та інфраструктуру, через що Росії стає складніше забезпечувати свої війська на півострові. «Українські удари безпілотниками по енергетичній та військовій інфраструктурі значно ускладнили функціонування російської логістики на півострові», — зазначає Politico.
Крім того, дедалі більше проблем виникає із транспортним сполученням. Через атаки на логістичні маршрути та обмеження безпечного пересування Росія змушена витрачати більше ресурсів, щоб підтримувати свої військові угруповання в Криму. Автори матеріалу нагадують, що саме після окупації Криму у 2014 році Росія почала активно перетворювати півострів на потужну військову базу. Під час повномасштабного вторгнення у 2022 році Крим став одним із головних центрів забезпечення російських військ на південному напрямку.
Втім, ситуація поступово змінюється. На думку журналістів, розвиток українських ударних безпілотників середньої дальності дозволяє дедалі ефективніше вражати військові об'єкти, склади та транспортну інфраструктуру Росії. У Politico вважають, що це може змусити Кремль перекидати додаткові сили для захисту Криму. У такому разі Росії доведеться послаблювати інші ділянки фронту, що може вплинути на її наступальні можливості.
Окрему увагу видання приділяє політичному значенню півострова для Володимира Путіна. Саме після анексії Криму його популярність у Росії різко зросла, а сам півострів став одним із головних символів кремлівської політики.
Тому, як зазначають автори статті, будь-яке послаблення російського контролю над Кримом може мати наслідки не лише на полі бою, а й усередині самої Росії. Колишній заступник начальника Головного управління розвідки України Ілля Павленко назвав Крим «золотим ключем» до імперських амбіцій Кремля. «Повернення Криму не може бути виключно військовим завданням і потребує поєднання дипломатичних, політичних, економічних та військових інструментів», — наголосив він.
За словами Павленка, нинішній військовий тиск має створити умови для майбутніх переговорів, під час яких питання Криму залишатиметься одним із центральних.
Водночас експерти застерігають, що навіть за сприятливого розвитку подій деокупація півострова навряд чи буде швидкою. Голова Центру оборонних стратегій Андрій Загороднюк переконаний, що повернення Криму можливе, однак цей процес буде складним і потребуватиме часу. Таким чином, на думку Politico, Крим із символу російської сили поступово перетворюється на фактор, який може визначити подальший перебіг війни та стати одним із ключових питань майбутнього врегулювання. Такого висновку дійшли автори матеріалу Politico.
У Криму через енергокризу скоротять вуличне освітлення.
Російські війська активізували наступальні дії на напрямку Гришиного, де проводять штурми за участю піхоти та мотоциклів. За даними DeepState, окупанти також намагаються просочитися у бік Василівки та Новоолександрівки.
Громадяни африканських країн, які підписали контракти з армією РФ та потрапили в український полон, заявляють, що не хочуть повертатися додому. Натомість вони просять обміняти їх і повернути до Росії.
