Україна використовує повітряні кулі для дальніх атак по РФ — The Economist
27 серпня стало відомо про нову тактику України із застосуванням повітряних куль для розширення можливостей безпілотників. Технологія може дозволити українським дронам долати значно більші відстані та атакувати цілі в глибині Росії.
Повітряні кулі використовують у війнах уже понад два століття. Спочатку їх застосовували для спостереження, а згодом — як аеростатні загородження та засоби розвідки. Україна ж намагається знайти для них нове застосування.
За повідомленнями, з осені Україна запустила на територію Росії понад 1000 повітряних куль. Вони можуть виконувати різні завдання: скидати невеликі боєприпаси, змушувати російську протиповітряну оборону витрачати ресурси на хибні цілі та забезпечувати радіозв'язок із безпілотниками.
Найцікавіший напрям — використання аеростатів як своєрідного повітряного «таксі» для дронів.
Повітряна куля здатна підняти безпілотник на значну висоту та перенести його частину шляху за рахунок вітру. Після цього дрон можна випустити в потрібному районі. На висоті до 18 кілометрів він може планувати на значну відстань, перш ніж увімкне двигуни.
Українські військові, ймовірно, працюють над цією технологією вже понад рік. У березні 2025 року з'явилося фото безпілотника, підвішеного до аеростата українського виробництва.
У вересні російські телеграм-канали та чиновники повідомляли про велику кількість повітряних куль, які помітили приблизно одночасно з атаками безпілотників у глибокому тилу Росії.
А в травні українські військові, за повідомленнями, використали повітряну кулю для транспортування американського безпілотника Hornet. Апарат нібито пролетів на аеростаті близько 42 кілометрів, після чого його випустили на висоті приблизно 8 кілометрів.
Це дозволяє економити заряд акумулятора. За наведеними даними, під час транспортування дрон витратив лише близько 5% батареї на роботу електроніки. Таким чином, майже весь заряд залишився для виконання основного завдання.
Зазначається, що звичайна дальність польоту Hornet із наземного старту становить близько 150 кілометрів. Використання повітряної кулі потенційно може збільшити цей показник приблизно вдвічі.
Поки що технологія розрахована переважно на легкі безпілотники. Однак використання аеростата як повітряного ретранслятора зв'язку може відкрити додаткові можливості навіть для апаратів, які не здатні повністю автономно виконувати завдання.
Росія також експериментує з повітряними кулями, однак тут важливу роль відіграє погода. Напрямок вітрів може істотно впливати на те, куди саме переміститься аеростат.
Джерело: The Economist
Від початку доби на фронті зафіксували 189 бойових зіткнень. Російські війська застосували 7192 безпілотники та скинули 197 керованих авіаційних бомб. Найактивніше окупанти атакують на Покровському та Костянтинівському напрямках.
У Генштабі обговорюють зміну мобілізаційного віку: кого це може торкнутися.
Постійний представник Росії при ООН Василь Небензя заявив, що Кремль наразі не планує оголошувати мобілізацію після осінніх виборів. Водночас він закликав дочекатися завершення виборчого процесу, натякнувши, що ситуація може змінитися.
У Росії влада планує запровадити штрафи за невиконання рішень регіональних керівників та оперативних штабів, пов'язаних із мобілізацією та забезпеченням потреб армії. Відповідний законопроєкт уряд РФ вніс на розгляд Державної думи.
Генштаб підтвердив удар по НПЗ Новокуйбишевський у Росії.
