Українські бійці отримали надшвидкий дрон MAUL для евакуації поранених
Українські наземні дрони для евакуації поранених військових здатні розвивати значно вищу швидкість, ніж безпілотні платформи, призначені для бойових завдань або транспортування вантажів. Розробники та медики зазначають, що така особливість дозволяє скоротити час перебування на небезпечній ділянці фронту та зменшити ризик ураження російськими безпілотниками.
Водночас висока швидкість створює додаткові ризики під час евакуації.
Українська робототехнічна компанія DevDroid розробила евакуаційний дрон MAUL, максимальна зафіксована швидкість якого під час виконання завдань сягала 72 км/год.
Як розповів директор компанії з досліджень та розробок Олег Федоришин, така швидкість дає змогу апарату швидше долати небезпечну ділянку та в окремих випадках уникати атак російських безпілотників.
За словами Федоришина, швидкий рух також дозволяє оперативніше доставити пораненого військового до місця, де йому можуть надати необхідну медичну допомогу.
Ветеран ВМС США Джеффрі Веллс зазначає, що через активне використання безпілотників останні кілька кілометрів маршруту до пораненого стали однією з найбільш небезпечних ділянок на фронті.
Евакуація часто проводиться точково, тому кожна хвилина, протягом якої наземний безпілотний апарат перебуває під загрозою виявлення, збільшує ризик його знищення.
За словами Веллса, висока швидкість скорочує час перебування в небезпечній зоні як для самого робота, так і для пораненого українського захисника, якого він перевозить.
Водночас висока швидкість має і суттєві недоліки.
Олег Федоришин наголошує, що на великій швидкості навіть незначна помилка оператора може мати серйозні наслідки. Зокрема, затримка сигналу або помилка під час керування може призвести до втрати апарата.
Джеффрі Веллс також звертає увагу на те, що швидкісні платформи залишають оператору менше можливостей для виправлення помилки.
«Неправильно розрахований поворот або втрата керування на високій швидкості з більшою ймовірністю призведуть до перекидання, а перекидання з пораненим на борту – це серйозна проблема», – зазначив Веллс.
Водночас експерт підкреслює, що швидкість є лише одним із багатьох факторів, які необхідно враховувати під час евакуації поранених.
«Поранений – це не вантаж, – підкреслив Веллс. – Висока швидкість під час руху по пересіченій місцевості неминуче призводить до тряски, що може погіршити кровотечу, переломи або травми хребта, особливо якщо поруч немає супроводжуючого, здатного стежити за станом потерпілого або надати йому допомогу».
Таким чином, максимальна швидкість дрона не завжди означає, що саме з нею апарат буде рухатися під час реальної евакуації.
Наприклад, один із батальйонів розповідав у соціальних мережах про операцію із застосуванням робота, який здатен розвивати до 38 км/год. Однак під час конкретного завдання його середня швидкість становила лише 18 км/год.
На тлі розвитку українських наземних роботизованих платформ Росія також нарощує застосування швидкісних безпілотників під час атак на Україну.
За словами полковника Юрія Ігната, головного представника Повітряних сил України, Росія вже запустила по Україні 7700 турбореактивних ударних дронів. Основну частину таких безпілотників російські війська застосували протягом літа.
У вересні Росія, за словами Ігната, вже запустила 1900 швидших і вдосконалених безпілотників.
Висока швидкість реактивних дронів створює додаткові труднощі для української протиповітряної оборони. Водночас Україна продовжує шукати недорогі засоби, які можна було б виробляти у великих кількостях для протидії таким цілям.
Про це пише Business Insider.
Раніше український наземний роботизований комплекс Varkhan офіційно кодифікували та допустили до експлуатації у Силах оборони. Робот уже працює на фронті та виконує логістичні завдання — зокрема доставляє вантажі на позиції, куди небезпечно відправляти військових. Максимальна маса вантажу, яку він може перевозити, становить 300 кілограмів.
Від початку 2026 року Міністерство оборони України допустило до використання у Силах оборони 650 безпілотних авіаційних комплексів, більшість з яких є вітчизняного виробництва.
