Українські удари вивели з ладу понад половину найбільших НПЗ Росії
Від початку 2026 року українські дрони та далекобійні ракети пошкодили щонайменше 28 із приблизно 48 російських нафтопереробних заводів, свідчать підрахунки французького OSINT-аналітика Клемана Молена. Загалом він зафіксував 81 удар по НПЗ, причому 17 із 20 найбільших заводів РФ зазнали атак.
За перші вісім місяців року під удари потрапили 17 із 20 найбільших нафтопереробних заводів Росії, підрахував аналітик. Подекуди пошкодження виявилися відчутними – зокрема на підприємствах в Орську, Пермі та Рязані, роботу яких доводилося зупиняти чи суттєво обмежувати. Ідеться про найпотужніші вузли російської нафтопереробки, від яких залежить постачання пального як для цивільного ринку, так і для армії окупантів.
Одне з підтверджень – ранковий удар по НПЗ у Кстово Нижегородської області 26 серпня: на підприємстві «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез», яке переробляє близько 17 млн тонн нафти на рік, після удару спалахнула масштабна пожежа. Тієї ж доби Генштаб ЗСУ підтвердив ураження Афіпського НПЗ у Краснодарському краї.
Значну частину великих заводів атакують не раз і не двічі.
За підрахунками Молена, кількість повторних ударів по окремих підприємствах цього року становить:
- шість – по Ярославському НПЗ;
- по п'ять – по Ільському, Саратовському, Сизранському й Туапсинському заводах;
- по чотири – по Кстовському заводу, ТАІФ-НК у Нижньокамську, уфимському «Башнефті» та Волгоградському НПЗ.
Такі повторні удари зривають відновлення пошкоджених ключових вузлів – ремонт великих технологічних установок зазвичай триває тижні, а іноді й місяці. Тож поки одне підприємство відбудовує зруйновану установку, воно вже не встигає компенсувати втрачені обсяги переробки до наступного удару.
Окрім самих заводів, українські сили системно уражають інфраструктуру зберігання й транспортування нафтопродуктів. За даними аналітика, цього року зафіксовано:
- 11 ударів по транзитних вузлах – зокрема в Пермі, Ярославлі та Владимирі;
- 26 ударів по великих нафтобазах, не рахуючи об'єктів на окупованих територіях України;
- 11 ударів по експортних терміналах – у Новоросійську, Усть-Лузі та Приморську.
Такі атаки б'ють одночасно по видобутку, переробці й логістиці: виробництво в Росії стало нерівномірним, уповільнилося, а подекуди й повністю зупинилося. Це вже спричинило дефіцит пального у цілій низці регіонів країни-агресора. Рекордну інтенсивність ударів по нафтопереробній галузі підтверджують і дані, які публікував «Главком»: лише протягом серпня зафіксовано вісімнадцять атак на НПЗ, що повторило рекорд липня, а влада РФ розглядає можливість продовжити заборону на експорт дизельного пального.
Загалом від початку 2026 року аналітик нарахував майже 130 ударів по ключових російських об'єктах видобутку, переробки, зберігання, транспортування та експорту нафти й нафтопродуктів. Ідеться про відчутну втрату доходів для бюджету країни-агресора, яку лише частково компенсують зростання цін на нафту та конфлікт навколо Ірану.
За словами Молена, заводи зазвичай ремонтують доволі швидко, однак безперервність і точність ударів створюють дедалі більше навантаження на критичну інфраструктуру. Хоча найбільший медійний резонанс, як правило, мають саме удари по резервуарах – через густий дим і ефектні кадри пожеж, – вирішальне значення для послаблення нафтопереробної галузі РФ мають саме удари по ключових технологічних вузлах самих заводів.
Росія масовано атакувала Сумщину дронами та вбила жінку.
Нагадаємо, Росія влаштувала масований наліт дронів на Одещину та Миколаївщину.
Раніше Росія вдарила балістикою по підприємству у Кривому Розі.
Нагадаємо, що Росія атакувала Київ балістикою.
До цього РФ атакувала склади та енергетику на Одещині.
