Аналіз виявив непропорційно високу увагу медіа до Ізраїлю — Jerusalem Post
В Ізраїлі Jerusalem Post повідомила про аналіз незалежного дослідника й технологічного підприємця Джеремі Мусігі. Він проаналізував майже 14,7 млн новинних матеріалів, опублікованих від 2017 року до серпня 2026-го, та дійшов висновку про непропорційно великий і тривалий обсяг міжнародного висвітлення країни.
Мусігі використав базу Global Database of Events, Language, and Tone (GDELT), яка відстежує медіа 65 мовами, а також телевізійну базу GDELT. Він вивчав, як часто країни згадувалися або були основною темою міжнародних публікацій, виключивши з вибірки внутрішню пресу кожної держави.
Стійка увага після пікових подій
За висновками аналізу, міжнародна увага до більшості великих криз зазвичай різко зростає після події, а потім швидко спадає. Як приклади Мусігі навів захоплення Кабула рухом «Талібан» у серпні 2021 року, початок війни в Судані у квітні 2023 року та масовий виїзд вірмен із Нагірного Карабаху у вересні того ж року.
Водночас висвітлення Ізраїлю, за підрахунками автора, залишалося на підвищеному рівні. Протягом року після атак під проводом ХАМАС 7 жовтня 2023 року частка Ізраїлю в дослідженому ефірному часі американських кабельних новин у середньому становила 5,65%. Через рік після атак цей показник, за даними аналізу, був у 27 разів вищим за довоєнний рівень.
У друкованих медіа частка матеріалів про Ізраїль сягнула 3,8% у 2024 році та залишалася на рівні 3,6% до серпня 2026 року.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Порівняння за обсягом і тональністю
Як базовий період дослідник обрав 2019 рік, коли інтенсивність ізраїльсько-палестинського конфлікту була нижчою. Тоді, за даними Управління ООН з координації гуманітарних питань, ізраїльські сили вбили 135 палестинців, а палестинці вбили десятьох ізраїльтян. Аналіз показав, що Ізраїль був основною темою одного з кожних 112 міжнародних новинних матеріалів і посів сьоме місце у світі за загальним обсягом висвітлення.
У 2024 році, за розрахунками Мусігі, Ізраїль згадувався в одному з кожних 26 матеріалів у світі, а кількість публікацій про нього більш ніж удвічі перевищила сукупну кількість матеріалів про 48 країн Африки на південь від Сахари.
Аналіз також зафіксував негативну тональність публікацій про Ізраїль у західних медіа: у 2024 році середній бал становив -4,4 за шкалою від -10 до 10, а 78% матеріалів мали негативний показник. Водночас GDELT вимірює баланс позитивної та негативної лексики в тексті, а не встановлює упередженість висвітлення.
Мусігі пов'язує виявлену закономірність із багаторічною антиізраїльською кампанією впливу. На його думку, її спочатку просував Радянський Союз, а згодом підтримали інші державні суб'єкти, міжнародні інституції та активістські мережі.
