Балтія тисне на ЄС прискорити заборону російської нафти
Країни Балтії закликають Європейський Союз пришвидшити рішення щодо повної заборони імпорту російської нафти, вважаючи, що затримки більше не мають економічного чи енергетичного обґрунтування. У Брюсселі питання обговорюється, але конкретні терміни ухвалення рішення поки залишаються невизначеними. На тлі цього зберігаються розбіжності між державами-членами щодо темпів відмови від російських енергоносіїв.
Естонія, Латвія та Литва звернулися до керівництва Європейського Союзу із закликом прискорити процес запровадження повної заборони на імпорт російської нафти, аргументуючи це тим, що попередні побоювання щодо енергетичної кризи, зокрема через події на Близькому Сході, не справдилися, а тому відкладати рішення далі немає сенсу. За даними Financial Times, це питання обговорювалося на рівні європейських енергетичних міністрів, однак просування ініціативи залишається ускладненим через різні позиції країн-членів.
Спочатку Єврокомісія планувала винести пропозицію щодо поетапної заборони імпорту російської нафти ще навесні, однак документ було знято з порядку денного на тлі занепокоєнь щодо стабільності постачання енергоносіїв через глобальні ризики, включно з потенційними перебоями у транспортуванні через Ормузьку протоку. Попри це, балтійські держави наполягають, що енергетичні доходи Росії безпосередньо фінансують війну проти України, а тому ЄС має діяти швидше й рішучіше.
Водночас усередині Євросоюзу зберігається опір з боку країн, які частково залежать від російської нафти або побоюються зростання цін на енергоносії, серед них Угорщина та Словаччина. Окремі чиновники визнають, що навіть за політичної згоди повна перебудова енергетичного ринку потребуватиме часу, адже відмова від викопного палива та переорієнтація постачань є складними і тривалими процесами. Про це повідомляє FT із посиланням на джерела.
Естонія перерахує додаткові 125 тисяч євро до Фонду підтримки енергетики України. Після цього загальний внесок країни до фонду сягне 2,75 млн євро.
