Батьки в Австралії розповіли про горе після смерті дітей — ABC News Australia
В Австралії Керрі Вествуд і Тоня Шубрідж, які втратили дочок, розповіли про переживання горя та підтримку, яку знайшли у спілкуванні з іншими батьками зі схожим досвідом. Про їхні історії повідомляє ABC News Australia.
Доньці Керрі, Лорен, було 15 років, коли після повернення зі шкільної поїздки за кордон її стан погіршився. Спершу родина вважала, що дівчина підхопила вірус у подорожі. Після госпіталізації та МРТ лікарі виявили пухлину й діагностували гліобластому. Лорен померла у липні 2020 року, через 21 місяць після встановлення діагнозу.
Горе без визначених строків
Дослідниця горя та психологиня Університету Кертіна Лорен Брін зазначила, що смерть дитини в будь-якому віці є глибокою втратою, оскільки руйнує уявлення батьків про природний порядок речей. Представниця організації підтримки родин Ladybird Care Foundation Кеті Пакенас сказала, що батьки, які пережили смерть дитини, мають підвищений ризик депресії, тривожності, травматичного дистресу та ускладненого горювання.
За словами Пакенас, горе є індивідуальним для кожної родини: хтось прагне відверто говорити про втрату, а хтось обирає менш помітні форми підтримки. По допомогу люди можуть звернутися як одразу після смерті дитини, так і через багато років.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Підтримка батьків зі схожим досвідом
Керрі Вествуд розповіла, що протягом останніх шести років навчилася приймати різні почуття, які можуть виникати одночасно: смуток, гнів, оніміння та провину за моменти радості. Вона зверталася до консультанта, але особливо важливою для неї стала підтримка інших батьків, які також втратили дітей.
Упродовж останніх 18 місяців Вествуд є наставницею Тоні Шубрідж із Брісбена. Донька Тоні, Медлін, яку близькі називали Маді, померла 1 квітня 2024 року незадовго до свого 21-річчя. За словами матері, смерть була раптовою та несподіваною, попри те, що Маді мала церебральний параліч.
Тоня назвала особливо складними річниці, дні народження та Різдво. Вона веде щоденник, пише листи доньці та намагається щодня згадувати добрі події або теплі спогади. Тоня також попросила рідних і друзів робити пожертви організації, учасницею якої була Маді. Керрі Вествуд наголосила, що їй приносить радість, коли люди не бояться називати ім'я Лорен і говорити про неї.
