У Кремлі готуються перетворити на пекло життя Європи — Bloomberg
Росія останніми місяцями дедалі активніше використовує диверсії, кібератаки, підпали та інші гібридні методи проти європейських країн. За даними Bloomberg, тепер основними цілями дедалі частіше стають оборонні підприємства та логістична інфраструктура, яка допомагає Україні. Європейські чиновники побоюються, що через зростання ризиків такі атаки можуть зрештою призвести до загибелі цивільних.
Росія посилює гібридні атаки на країни Європи, які підтримують Україну. За даними Bloomberg, протягом останніх місяців такі інциденти стали не лише частішими, а й небезпечнішими. Європейські чиновники та представники контррозвідки, з якими спілкувалися журналісти, вважають, що Москва поступово підвищує ставки. Особливе занепокоєння викликає те, що деякі операції проходять уже безпосередньо поруч із місцями, де перебувають цивільні. За словами співрозмовників Bloomberg, питання вже не стільки в тому, чи можуть постраждати люди, скільки в тому, коли це станеться.
Удари стають дедалі сміливішими
За інформацією одного з представників країни НАТО, протягом останніх двох місяців російські спецслужби особливо активно цікавилися оборонними підприємствами та логістичними об'єктами, які прямо пов'язані з підтримкою України. Йдеться не лише про кібератаки. Європейські країни фіксують підозрілі підпали, диверсії, втручання в роботу критичної інфраструктури, порушення повітряного простору та інші інциденти. Частину таких випадків публічно не розголошують, особливо якщо вони стосуються кібероперацій або розвідувальної діяльності. Тому реальний масштаб проблеми може бути більшим, ніж здається за офіційними повідомленнями.
Bloomberg наводить кілька прикладів, які показують, наскільки близько такі інциденти підходять до звичайного життя європейців. 11 серпня біля румунського узбережжя Чорного моря військові водолази знищили два безпілотники, які плавали неподалік великого енергетичного проєкту. Через дев'ять днів Румунія підняла в повітря два винищувачі F-16, щоб знищити морський дрон біля тієї самої газової платформи. На об'єкті в цей момент працювали сотні людей.
У Німеччині поліція раніше виявила озброєний безпілотник біля аеропорту Лейпцига. А цього тижня літаки НАТО збили інший безпілотник, який увійшов у повітряний простір Литви з боку Білорусі. У всіх цих випадках європейські представники вказували на можливий російський слід.
Що змінилося за останні два місяці
За словами представника однієї з країн НАТО, зараз Москва більше зосереджується на цілях, які безпосередньо допомагають Україні продовжувати війну. Це оборонні заводи, транспортні маршрути, логістичні компанії та інші об'єкти, пов'язані з постачанням Києву. При цьому Росія намагається діяти так, щоб уникати прямої відповідальності. Виконавцями диверсій можуть бути посередники або люди, яких наймають за гроші. Такий підхід дозволяє Кремлю заперечувати свою причетність і водночас створювати проблеми європейським країнам.
Одним із найнебезпечніших прикладів Bloomberg називає атаку безпілотника біля залізничної станції неподалік українсько-польського кордону. Інцидент стався минулими вихідними, коли в районі перебували європейські та американські представники. На думку співрозмовників агентства, подібні випадки свідчать про готовність Росії йти на більший ризик.
Росія відповідає на українські удари
Європейські чиновники пов'язують посилення російської гібридної активності також із ударами України по території Росії. Україна останнім часом дедалі частіше атакує російські енергетичні об'єкти, нафтопереробні підприємства та логістичні центри. На думку західних представників, ці удари створюють додатковий тиск на російську економіку. Саме тому в Москві, за їхніми словами, дедалі гучніше лунають заклики змусити Європу заплатити за підтримку Києва.
Співрозмовник Bloomberg, близький до Кремля, висловився ще жорсткіше. Він заявив, що Росія хоче зробити життя Європи «пеклом» за її підтримку України, використовуючи асиметричні гібридні операції. Водночас це твердження є позицією анонімного джерела, близького до Кремля, а не офіційною заявою російської влади. Саме тому Bloomberg подає його як слова співрозмовника, а не як підтверджений план Кремля.
Які атаки вже фіксують у Європі
За останні роки поняття гібридної війни в Європі значно розширилося. Якщо раніше Росію переважно звинувачували у втручанні у вибори, дезінформаційних кампаніях і використанні міграції як інструменту тиску, то тепер мова дедалі частіше йде про фізичні диверсії. Серед таких випадків — підпали, пошкодження критичної інфраструктури, кібератаки, спроби втручання в роботу транспортних систем та порушення повітряного простору. Окрему проблему становлять атаки на підприємства оборонної промисловості.
У Німеччині, за даними Bloomberg, багато виробників зброї регулярно стикаються з кібератаками. Після підпалу будинку керівника Rheinmetall Арміна Паппергера у 2024 році західні спецслужби попереджали про можливу російську змову з метою його вбивства. Після цього компанія посилила охорону, а сам Паппергер пересувається із посиленою охороною. Інша німецька компанія, виробник радарів і сенсорів Hensoldt, також посилює захист своїх заводів. Там збільшують кількість камер, систем спостереження за дронами та інших засобів контролю території.
Польща теж опинилася серед головних цілей
Окрему увагу Bloomberg приділяє Польщі. Країна є одним із головних маршрутів для доставки військової допомоги Україні, тому її транспортна та логістична інфраструктура має особливе значення. У Польщі фіксували кібератаки на об'єкти водопостачання, енергетики та лікарні. Раніше було пошкоджено залізничну лінію між Варшавою та кордоном з Україною. Польська влада пов'язувала цей інцидент із російськими спецслужбами.
У серпні прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав пожежу на підприємстві WB Electronics, одному з найбільших виробників безпілотників у Європі, «актом саботажу». Водночас публічно прямого зв'язку цієї пожежі з Росією не встановлювали. 17 вересня Туск також заявив у польському парламенті, що за даними розвідки Росія може готувати нові гібридні атаки проти держав, які підтримують Україну. Він попередив про можливе посилення провокацій восени та взимку.
У Європі побоюються випадкової ескалації
Одна з головних проблем для європейських країн полягає в тому, що гібридні атаки часто відбуваються нижче порога відкритого збройного нападу. Наприклад, кібератака або диверсія на заводі сама по собі не означає початку війни між державами. Але якщо внаслідок такої операції загинуть люди або буде серйозно пошкоджено важливий об'єкт, ситуація може різко змінитися.
Колишній заступник Верховного головнокомандувача НАТО в Європі Джеймс Еверард назвав це «війною без битви». За його словами, відкриті суспільства можуть бути вразливими до таких операцій, оскільки противник використовує свободу пересування, відкриту інфраструктуру та доступ до інформації. Європейські чиновники також побоюються помилки. Росія може перевіряти, наскільки далеко здатна зайти без прямої військової відповіді НАТО. Якщо під час такої операції станеться загибель людей або випадкове влучання по території країни Альянсу, ризик подальшої ескалації значно зросте.
НАТО та ЄС шукають відповідь
Європейські країни вже посилюють охорону критичної інфраструктури, оборонних підприємств і повітряного простору. НАТО також зміцнює свої можливості на східному фланзі Альянсу. Водночас спільної стратегії протидії всім видам гібридних атак поки що немає. Країни мають різні можливості та правила, а частину інформації спецслужби не можуть публічно розкривати.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 16 вересня запропонувала створити європейський механізм реагування на гібридні загрози. Йдеться про координацію дій країн ЄС у відповідь на атаки дронів, диверсії та кібератаки. Головна проблема, однак, залишається незмінною: європейським урядам потрібно реагувати на такі атаки, не допускаючи неконтрольованого переходу конфлікту у відкриту війну між Росією та НАТО.
Чи досягла Москва своєї мети
За оцінкою Bloomberg, поки що російська кампанія не змусила Європу відмовитися від підтримки України. Навпаки, гучні інциденти стали одним із аргументів на користь збільшення витрат на оборону, посилення контррозвідки та координації між країнами. Наприклад, після інциденту біля Лейпцига Німеччина підтвердила плани передати Україні додаткові ракети для систем ППО Iris-T. Також Берлін готується передати Києву тисячі ударних безпілотників.
Тому європейські чиновники говорять не лише про захист окремих підприємств чи об'єктів. Йдеться про довгострокову здатність країн протистояти кампанії, у якій немає чіткої лінії фронту. Bloomberg зазначає, що Москва, схоже, намагається знаходити слабкі місця в європейській безпеці та перевіряти реакцію НАТО. Чим частіше відбуватимуться такі інциденти і чим ближче вони підходитимуть до цивільних, тим вищим буде ризик серйозної помилки або прямої ескалації.
