Ексміністр Гани запропонував карати посадовців за дозволи на забудову заповідних зон
Колишній міністр довкілля, науки, технологій та інновацій Гани Квабена Фрімпонг-Боатенг запропонував запровадити персональну кримінальну відповідальність для посадовців, які погоджують проєкти забудови на охоронюваних водно-болотних угіддях, водотоках, дренажних охоронних зонах і в лісових заповідниках. Із такою пропозицією він виступив у Віннебі, Гана, повідомляє MyJoyOnline.
Персональна відповідальність
Фрімпонг-Боатенг заявив, що чинна система в Гані захищає конкретних посадовців від відповідальності, оскільки незаконні або шкідливі дозволи розглядають як рішення установ. На його думку, посадовець, який підписав дозвіл на забудову офіційно визначених водно-болотних угідь, водотоку, дренажної охоронної зони чи лісового заповідника, має відповідати персонально, а не інституційно.
Він також запропонував, щоб відповідальність за такі рішення зберігалася після завершення роботи посадовця на посаді — аналогічно до відповідальності за шахрайство. За словами колишнього міністра, персональна відповідальність могла б стримувати чиновників від погодження проєктів, які становлять загрозу життю людей та екологічній безпеці країни.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Підтоплення у Великій Аккрі
Виступаючи 2 вересня 2026 року на четвертому щорічному колоквіумі кафедри викладання політичних наук Університету освіти у Віннебі, Фрімпонг-Боатенг пов’язав слабку підзвітність у плануванні землекористування зі знищенням водно-болотних угідь, перекриттям природних водних шляхів і регулярними повенями, зокрема у Великій Аккрі.
За його словами, усі дев’ять водозбірних басейнів регіону були звужені, зазнали втручання або були відведені під забудову. Частини лагуни Корле та дельти Денсу, як він стверджує, також зайняли різні проєкти. Як приклад наслідків прорахунків у плануванні та видачі дозволів він навів повінь і пожежу в Аккрі 3 червня 2015 року, внаслідок яких загинули понад 150 людей.
Колишній міністр також закликав повністю вивести лісові заповідники та водойми з-під системи ліцензування видобутку корисних копалин, не залишаючи можливості для міністерських винятків.
