Експерт назвав заходи для зменшення ризику повеней у Равалпінді та Ісламабаді
У Равалпінді та Ісламабаді в Пакистані для зменшення ризику повеней у басейні водотоку Лех-Налла необхідні інженерні споруди, озеленення берегів, накопичення стоку у верхів’ях і відведення стічних вод. Таку оцінку в коментарі Dawn висловив колишній радник ректора Університету COMSATS доктор Амір Хайдер Малік.
За його словами, щорічні повені в басейні Лех не є неконтрольованим природним явищем, а пов’язані з інтенсивною забудовою, неузгодженим плануванням двох міст і деградацією русла. Він вважає, що реагування на надзвичайні ситуації та щорічне розчищення русла перед мусонним сезоном не є фінансово ефективним і сталим рішенням.
Причини затоплень
Басейн Лех охоплює близько 235 квадратних кілометрів у Равалпінді та Ісламабаді. Притоки, зокрема Саїдпур, Тенавалі, Бедран і Бедар, спрямовують стік із пагорбів Маргалла через міську забудову Ісламабада до головного русла поблизу секторів I-8 та I-10. Далі Лех-Налла пролягає через густонаселені райони Равалпінді майже на 30 кілометрів і впадає в річку Соан.
Малік заявив, що пропускну здатність русла обмежують забудова берегів, замалі старі мости й локальні звуження, зокрема біля мостів Катаріан, Ганджманді та Гавалманді. Додатковими чинниками він назвав неконтрольоване мощення територій і вирубування лісів у верхній частині водозбору, а також скидання побутових стоків, сміття, будівельних відходів та органічних решток.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
За оцінкою експерта, у зонах високого ризику затоплення проживають понад 400 тисяч людей. Під час мусонних злив пік паводку може досягати Равалпінді через одну—три години після сильних опадів у пагорбах Маргалла. Він також зазначив, що під час повені в липні 2001 року за 10 годин випало понад 620 мм опадів, що продемонструвало вразливість кількох районів міста.
Запропоновані заходи
Експерт пропонує будувати габіонні споруди, загати, дамби для уповільнення стоку та інфільтраційні резервуари в пагорбах Маргалла. Серед інших заходів — створення ставків для тимчасового утримання паводкових вод і мікродамб на притоках у секторах E-8, F-10 та I-8.
Малік також закликав прокласти вздовж обох берегів колектори для відведення неочищених міських стоків до децентралізованих очисних споруд, залишивши русло лише для зливових вод. Він запропонував посилити зонування, прибрати споруди з русел паводкових потоків, створити зелені буферні зони та парки. Фінансувати комплексну програму, на його думку, можна за рахунок національних, приватних і міжнародних коштів, зокрема механізмів Зеленого кліматичного фонду, Азійського банку розвитку та Світового банку.
