Як формувався Червоний Берлін — Deutsche Welle
Берлін, Німеччина, від XIX століття був одним із центрів робітничого руху, лівої політики та протестів. Як Deutsche Welle English зазначає в історичному огляді, репутація міста як осередку спротиву формувалася від революцій XIX століття до сучасного руху орендарів.
Робітничий рух і революції
Під час Березневої революції 1848 року в Берліні заснували Загальне робітниче братство — одну з перших робітничих організацій, активних у Німеччині. У 1870–1880-х роках місто стало великим промисловим центром: тут діяли підприємства машинобудування, залізничної галузі та виробництва готового одягу. Зростання робітничого населення вплинуло і на міське політичне життя.
Історик Аксель Вайперт, автор книжки «Червоний Берлін», зазначив, що політика міста ставала більш орієнтованою на участь звичайних людей. Після скасування антисоціалістичних законів 1890 року ідеї Карла Маркса та Фрідріха Енгельса стали ідеологічною основою масового руху в Берліні. До Першої світової війни Соціал-демократична партія Німеччини здобувала в місті значно вищу підтримку, ніж в інших частинах країни.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Страйки і політичне насильство
Із 1916 року Берлін став центром масових антивоєнних страйків. У січні 1918 року близько пів мільйона робітників долучилися до страйку, спричиненого втомою від війни, дефіцитом продовольства та економічною руїною. Революційні старости — таємна мережа робітників і профспілок великих оборонних та металообробних заводів — також стали важливою організаційною силою під час повалення кайзера 9 листопада 1918 року.
Придушення Спартакістського повстання 1919 року, під час якого загинули десятки людей, а Карла Лібкнехта і Розу Люксембург убили військові правих парамілітарних формувань, остаточно розкололо політичну лівицю. У травні 1929 року поліція відкрила вогонь по учасниках заборонених першотравневих демонстрацій у робітничих районах Веддінг і Нойкельн; загинуло понад 30 людей.
Рух орендарів
На початку 1970-х років дефіцит житла в Західному Берліні спонукав частину студентського руху, учнів-практикантів і молодих сімей мігрантів займати порожні будинки. DW пише, що нині на тлі джентрифікації в місті діє один із найсильніших і найрадикальніших рухів орендарів у Німеччині. На референдумі 2021 року 59% виборців підтримали експропріацію майна приватних компаній, що працюють на ринку нерухомості.
