Імперська армія Японії розглядала воєнний стан у Токіо — The Japan Times
Імперська армія Японії в січні 1945 року таємно опрацьовувала можливість запровадження воєнного стану в Токіо через побоювання, що масштабні авіанальоти США можуть серйозно порушити громадський порядок. Воєнний стан, який передбачав перехід адміністративних та інших повноважень до військових, зрештою так і не запровадили, повідомляє The Japan Times.
Таємний військовий документ
Йдеться про документ від 29 січня 1945 року під назвою «Дослідження деталей операцій воєнного стану на основі припущень (проєкт)». Його підготувала Армія Східного округу, відповідальна за оборону східної Японії, зокрема Токіо. На обкладинці документа є червоний штамп «Військова цілком таємно».
Документ зберігається в Національному інституті оборонних досліджень Міністерства оборони Японії в Токіо. Його вивчив Сейсі Ісібасі, куратор Музею спадщини Суміди, що досліджує шкоду від воєнних авіанальотів.
Оцінки руйнувань
У першому сценарії військові припускали, що близько 200 бомбардувальників B-29 до світанку скинуть на японську столицю бомби й запалювальні боєприпаси. Вони прогнозували 2 500 загиблих, 25 000 поранених і ще 150 000 постраждалих. Також передбачали руйнування 3 000 будинків, значні пошкодження ще 10 000, знищення вогнем 25 000 та сильне обгоряння 3 400 будинків.
Другий сценарій передбачав атаку на район Кейхін, що простягається від Токіо до Йокогами, через сім днів після першого нальоту. У ньому йшлося про п’ять хвиль ударів протягом приблизно чотирьох годин, починаючи з 02:30. Одночасно атакувати мали до 500 середніх і близько 80 важких бомбардувальників.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Для Токіо внаслідок другого нальоту передбачали 11 250 загиблих, 51 250 поранених та 557 000 інших постраждалих. Також прогнозували знищення або вигоряння 97 800 будинків і тяжкі пошкодження ще 27 200. Серед можливих наслідків називали пожежі в районних адміністраціях, поліцейських дільницях і початкових школах, а також перебої в роботі залізниці, зв’язку, електро-, газо- та водопостачання.
У третьому сценарії, який охоплював період до 15 днів після другого нальоту, автори документа припускали, що відновлювальні роботи міської влади не відбуватимуться за планом. Водночас там вважали, що за потужної підтримки військових буде виконано приблизно 80% тимчасових відновлювальних робіт.
Документ також передбачав поразницькі настрої серед мешканців Токіо, саморуйнівні висловлювання та дії, а також збільшення кількості листів із критикою військових. За такого розвитку подій штаб Армії Східного округу мав визнати воєнний стан неминучим, а міністр армії — розпочати необхідні процедури. Після екстреного засідання уряду про це мали доповісти імператору Хірохіто.
Військові оцінили можливі втрати у двох нальотах більш як у 13 700 загиблих. Однак під час Великого авіанальоту на Токіо 10 березня 1945 року загинуло близько 100 000 людей, переважно в центральних районах міста. Ісібасі зазначив, що припущення документа були надто оптимістичними, а уявлення про стабілізацію ситуації після втручання армії — надто зручними для військових.
