Затягування конфлікту на Близькому Сході продовжує множити глобальні проблеми не лише у воєнному, а й у економічному та політичному вимірах, породжуючи нові суперечності у країнах західної коаліції. Тригером для нових дискусій стало рішення адміністрації Дональда Трампа тимчасово зняти американські санкції проти російської нафти.
У Вашингтоні пояснили, що хочуть зменшити дефіцит та стримати ціни на глобальних енергоринках. Однак цей суперечливий «антикризовий крок» не підтримали країни «Великої сімки», а також європейські країни, які стурбовані відновленням доходів РФ. Президент Володимир Зеленський вже заявив, що на вільній торгівлі нафтою Кремль може заробити додатково до $10 млрд і матиме ресурс для продовження війни.
UA.News розповідає про причини та наслідки цього кроку адміністрації Дональда Трампа.
Шок нафтових ринків і проблеми Трампа
Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) оголосило, що світ зіткнувся з гіршою енергетичною кризою, ніж після війни Судного дня 1973 року та початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році. 11 березня група країн МЕА пішла на безпрецедентний крок — вивільнила для ринків із екстрених запасів 400 млн барелів нафти, що становить третину їхніх обсягів.
Від початку заснування в 1974 році країни МЕА лише чотири рази відкривали стратегічні резерви у таких значних масштабах:
1991 року — після операції «Буря в пустелі», військової кампанії президента Джорджа Буша-старшого проти Іраку.
2005 року — у відповідь на подвійне скорочення видобутку нафти в Мексиканській затоці внаслідок урагану «Катріна».
2011 року — коли союзники НАТО втрутилися в громадянську війну в Лівії.
2022 року — після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Однак історичне вивільнення резервів під час війни на Близькому Сході не справило враження на нафтові ринки. Лише за один день торгів, 12 березня, котирування нафти зробили стрибок ще на понад 9%. Марка Brent перевищила цінник $100 за барель, а WTI наблизилася до $95. За останні п'ять днів ціна коливалася в межах від $84 до $116.
Коливання вартості нафти також частково залежали від публічної риторики Дональда Трампа. Ціни знижувалися, коли він заявляв про можливість завершення конфлікту, та йшли вгору, якщо були прогнози на затягування війни.
Але зараз ситуація ускладнюється: трейдери сумніваються, що США можуть завершити війну у будь-який момент, коли захочуть. Міністр оборони Ізраїлю вже заявив, що військова операція продовжуватиметься «стільки, скільки потрібно». А керівники арабських нафтових компаній попереджають про «катастрофічні наслідки» тривалих бойових дій.
Глобальне підвищення цін на нафту та пальне докотилося і до Сполучених Штатів, тим самим посиливши внутрішній політичний тиск на Республіканську партію та самого Дональда Трампа.
Спочатку американський президент намагався переконати своїх опонентів, що США лише виграють від лихоманки на ринках. «Сполучені Штати є найбільшим у світі виробником нафти з великим відривом, тому коли ціни на нафту зростають, ми заробляємо багато грошей», — написав Трамп у соцмережі 12 березня.
Ані політичні опоненти, ані виборці не сприйняли пояснень Трампа. Опитування Economist/YouGov засвідчило, що 52% американських громадян не схвалюють дії США проти Ірану. Насамперед люди стурбовані, що висока ціна нафти призведе до подальшого інфляційного тиску на всі товари.
Послаблення санкцій проти Росії
Найшвидшим способом збільшити постачання нафти на ринок, не ризикуючи спустошити стратегічні резерви МЕА, могло б стати послаблення вторинних санкцій проти Росії, третього за величиною експортера у світі.
5 березня адміністрація Дональда Трампа дозволила індійським нафтопереробним заводам упродовж 30 днів закуповувати нафту у Росії, щоб хоч якось стабілізувати ринки. Це сталося лише через місяць після того, як американський лідер переконав Індію припинити закупівлю російської нафти. Тоді Трамп заявив, що це «допоможе закінчити війну в Україні» та перекрити Кремлю найбільше джерело експортних доходів.
Індійські нафтопереробні заводи лише за перші дні після зняття заборони закупили у росіян близько 30 млн барелів нафти. Проте ціни не зупинилися — ринки реагували на затягування війни на Близькому Сході.
Майже через тиждень після послаблень для Індії США оголосили про тимчасове зняття санкцій на російську нафту для всіх покупців, але з певними обмеженнями. Міністерство фінансів США видало тимчасову ліцензію на 30 днів, що дозволяє купувати російську нафту і нафтопродукти, які транспортуються морем або вже завантажені у танкери. Судячи з документа американського Мінфіну, дозвіл діятиме з 12 березня до опівночі 11 квітня за вашингтонським часом.
Міністр фінансів Скотт Бессент запевнив, що цей «короткостроковий захід» не принесе суттєвої фінансової вигоди російському уряду.
«Щоб збільшити глобальний обсяг існуючих поставок, Міністерство фінансів США надає тимчасовий дозвіл країнам на придбання російської нафти, яка наразі застрягла в морі. Цей обмежений короткостроковий захід застосовується лише до нафти, яка вже перебуває в дорозі, і не принесе значної фінансової вигоди російському уряду», — зазначив Бессет.
Росія — головний «бенефіціар» іранської війни
Війна на Близькому Сході забезпечила рекордну дохідність Росії. За 12 днів конфлікту Москва встигла отримати до двох мільярдів доларів додаткових надходжень від продажу нафти. Щодня РФ додатково заробляє до $150 млн.
За оцінками фінансових аналітиків, до кінця березня сума доходів російського бюджету може сягнути від 3 до майже 5 млрд доларів, якщо ціна на російську нафту марки Urals буде на рівні 70–80 доларів за барель.
Коментуючи послаблення санкцій США проти російської нафти, речник Кремля Дмитро Пєсков зауважив, що інтереси Москви та Вашингтона «ситуативно збіглися».
«Ми чули заяви представників США, що це зроблено виключно для вже завантаженої нафти до 12 березня. Але була заява, що загалом далі США не планують знімати якісь нафтові санкції з Росії. Ситуативно наші інтереси збігаються. Ми вважаємо, що ситуація загрожує наростанням кризи в секторі енергетики. Такі заходи сприятимуть стабілізації ринку. Без значних обсягів російської нафти стабілізація ринків неможлива», — заявив Пєсков.
Війна на Близькому Сході та ціновий шок на глобальних ринках стали «подарунком» для Кремля, враховуючи, що у 2025 році Росія втратила близько 20% нафтових доходів через посилення санкцій США та падіння цін на нафту Urals.
Водночас західні аналітики звертають увагу на те, що РФ навряд чи зможе максимально швидко наповнити ринки. Через санкції російський нафтовидобуток дотепер мав проблеми із закупівлею запасних частин та залученням фахівців, а тому не може легко збільшити поставки. Таким чином, потенційні покупці конкуруватимуть за обмежену кількість барелів, що також може зіграти на користь марки Urals.
«Тимчасове» рішення Трампа
На 13-й день близькосхідної війни Іран заблокував у Перській затоці понад 320 суден. За таких масштабних втрат, тимчасове збільшення поставок російської нафти не стане «панацеєю» для ринку і допоможе компенсувати лише 4-5 днів втраченого експорту з країн Перської затоки, вважають аналітики опитані Bloomberg.
Це може спонукати Вашингтон зняти заборону на торгівлю російською нафтою на невизначений термін. Сам Дональд Трамп, коментуючи дозвіл для Індії купувати нафту РФ, натякнув, що це рішення можуть залишити чинним доти, доки Ормузька протока буде заблокована. Він також не виключив, що може поширити послаблення санкцій на нові обсяги видобутку в Росії, а також на інших покупців.
Проте плани Дональда Трампа можуть отримати серйозний спротив як всередині американського політикуму, так і з боку зовнішніх партнерів. Реагуючи на поступки Білого дому щодо РФ, група сенаторів-демократів вже ініціювала розслідування та вимагає відновити обмеження проти нафтового сектору Росії.
Послабленням американських санкцій невдоволені також члени «Великої сімки». Це підтвердив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Він розповів, що на зустрічі з президентом США шість членів G7 «були абсолютно єдині на думці, що це неправильний сигнал». До того ж проблема полягає не в дефіциті постачань, а у вартості нафти.
«У цьому контексті я хотів би знати, які мотиви ще спонукали американський уряд прийняти це рішення. Адже воно є тимчасовим. Над усім цим стоїть запитання: коли ця війна закінчиться і за допомогою якої стратегії її буде завершено? На ці запитання ще не надано реальних відповідей», — наголосив канцлер ФРН, зауваживши, що також потрібно переконатися, що «Росія не використає війну в Ірані для послаблення України».
Президент України Володимир Зеленський, який розкритикував антисанкційні кроки США, нагадав, що доходи від нафти Росія витрачає також на виробництво дронів. Ці ж самі дрони атакують сусідні арабські країни та американські військові бази. Зеленський наголосив: «В кінці-кінців знімати санкції, щоб потім на тебе прилітало більше дронів, на мій погляд, це не є правильним рішенням».
