Корінні громади біля парків ДР Конго пропонують моделі охорони лісів
Корінні народи та місцеві громади поблизу національних парків Майко, Салонга, Кахузі-Бієга і Вірунга в Демократичній Республіці Конго пропонують різні підходи до поєднання охорони лісів, земельних прав і подолання бідності. Як повідомляє Mongabay, частина представників корінних народів хоче повернутися на землі предків, звідки їхні родини виселили під час створення національних парків у XX столітті.
Журналісти видання зібрали свідчення 14 представників корінних народів і семи членів місцевих громад. Для частини представників народів тва і тембо доступ до земель предків пов’язаний із гідністю, традиціями, продовольством і природними ресурсами.
Повернення до земель предків
Більшість опитаних Mongabay представників корінних народів заявили, що хотіли б повернутися в межі парків. У 2022 році Африканська комісія з прав людини і народів надала ДР Конго 19 рекомендацій після того, як уряд країни визнав порушення прав людини. Серед рекомендацій — повернення корінних народів до району парку Кахузі-Бієга із визнанням їхніх земельних прав.
Водночас частина жителів районів поблизу Майко, Вірунги та Кахузі-Бієга вважає, що природоохоронну діяльність мають і надалі очолювати державні органи. Вони посилаються на нестачу знань про сучасні методи охорони природи, а також на збройні конфлікти й нестабільну безпекову ситуацію. Інші співрозмовники видання переконані, що можуть захищати ліс завдяки традиційним практикам, які передавалися поколіннями.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Жителі територій навколо Вірунги також пов’язують спроби повернення до лісу з продовольчою незахищеністю. Один із мешканців Мутахо розповів, що після виверження вулкана Ньїрагонго у 2021 році поля були випалені. За його словами, люди почали обробляти землю в парку, але у 2025 році їх знову виселили.
Робота та лісові концесії
Деякі представники громад адаптуються до життя поза межами парків, однак вимагають поліпшення умов проживання, доступу до ресурсів, працевлаштування та економічних можливостей. Співрозмовники Mongabay зазначали, що нестача роботи й землі може спонукати людей повертатися до лісу або шукати заробіток у несталих видах діяльності, зокрема незаконних рубках.
Представники адміністрації Салонги заявили, що корінні народи та місцеві громади залучені до підготовки плану управління парком. За словами співдиректора Теренса Фу, понад 80% із більш як 300 працівників парку походять із територій у межах 20 кілометрів від нього. Водночас правозахисник Жентіль Акілімалі застеріг, що працевлаштування окремих представників громад рейнджерами може посилювати внутрішню напругу.
Серед практичних моделей називають місцеві громадські лісові концесії, які можуть юридично закріпити права громад на землю та залучити їх до збереження лісів. Між Кахузі-Бієга та природним резерватом Ітомбве організація Strong Roots Congo розвиває коридор біорізноманіття площею 1 млн гектарів, що складається з кількох таких концесій. У Вірунзі діє альянс за участю органів влади, громадянського суспільства та бізнесу, який поєднує охорону природи з розвитком туризму, чистої енергетики й сталого сільського господарства.
