Міністр оборони Швеції назвав сильні та слабкі сторони РФ
Міністр оборони Швеції Пол Йонсон заявив, що Росія виявилася не настільки сильною військовою силою, як припускали деякі експерти. Водночас він закликав не недооцінювати російську армію, яка продовжує розвивати ударні безпілотники, далекобійні засоби та спроможності у сфері радіоелектронної боротьби.
Міністр оборони Швеції Пол Йонсон оцінив військові можливості Росії та її дії у війні проти України. Він виступив 17 вересня під час Празького оборонного саміту, який організовує Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS). За словами Йонсона, за час повномасштабної війни Росія не продемонструвала такого швидкого військового успіху, який раніше могли прогнозувати окремі експерти.
Для пояснення своєї оцінки шведський міністр навів співвідношення між територіальними здобутками російської армії та її втратами. «Росія, можливо, не настільки сильна, як припускали деякі люди. Зрештою, починаючи з грудня 2023 року, Росія змогла захопити лише близько 1,5% української території, втрачаючи приблизно тисячу військовослужбовців щодня», — сказав Йонсон. Водночас міністр наголосив, що з цього не варто робити висновок про слабкість Росії. За його словами, Москва продовжує розвивати армію та вкладає значні ресурси у військові технології.
Росія розвиває дрони та далекобійні удари
Йонсон зазначив, що Швеція уважно стежить за тим, як змінюються російські військові можливості. Окрему увагу він звернув на далекобійні засоби ураження. Росія продовжує вдосконалювати можливості для ударів на великій відстані, що залишається важливою частиною її війни проти України.
Також Москва накопичує досвід використання засобів радіоелектронної боротьби. Російські війська застосовують їх для впливу на системи зв’язку, навігацію та роботу безпілотників. Ще одним напрямком розвитку залишаються безпілотні системи. Росія активно використовує дрони на фронті та під час ударів по українській території й водночас розширює власне виробництво.
За словами Йонсона, Москва також має масштабні плани щодо відновлення та розширення своїх збройних сил. Росія прагне отримати армію, яка буде сильнішою за ту, що існувала до початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Москва посилює військову інфраструктуру
Шведський міністр також звернув увагу на розвиток російської військової інфраструктури. Зокрема, він згадав Калінінградську область, яка має важливе стратегічне розташування біля країн НАТО. За його словами, Росія продовжує вкладати ресурси у військові спроможності цього регіону.
Йонсон також заявив, що Москва готова йти на значні політичні та військові ризики. «І вони схильні йти на значні політичні та військові ризики. Ми бачимо безрозсудну поведінку Росії, коли йдеться про гібридні операції», — зазначив міністр. Йдеться, зокрема, про дії, які не обмежуються традиційними бойовими операціями. Серед них можуть бути кібератаки, диверсії, інформаційні операції та інші способи тиску.
Швеція та Фінляндія вступили до НАТО після початку великої війни
Окремо Йонсон говорив про те, як повномасштабна війна Росії проти України змінила безпекову політику Північної Європи. Швеція та Фінляндія після початку повномасштабного вторгнення відмовилися від багаторічної політики військового неприєднання та подали заявки на вступ до НАТО.
Фінляндія стала членом Альянсу у квітні 2023 року, а Швеція — у березні 2024 року. Шведський уряд підтверджує, що країна є членом НАТО з 7 березня 2024 року. Йонсон назвав вступ двох країн до Альянсу «непередбаченим наслідком для російського стратегічного мислення». За його словами, членство Швеції та Фінляндії створило для Росії нові стратегічні труднощі.
Швеція посилює свою участь у НАТО
Стокгольм заявляє, що хоче не лише користуватися колективною обороною НАТО, а й робити власний внесок у безпеку Альянсу. Швеція вже бере участь у військових заходах НАТО в регіоні. Зокрема, країна направила важкий механізований батальйон до Латвії. Також Швеція стала рамковою державою для діяльності багатонаціональної бойової групи НАТО у Фінляндії. За потреби таке угруповання можна швидко посилити та розгорнути до рівня бригади.
Шведські винищувачі Gripen також беруть участь у місіях НАТО та патрулюванні повітряного простору Польщі. Крім того, кораблі ВМС Швеції залучені до діяльності Альянсу в Балтійському морі. Шведський уряд паралельно збільшує власні витрати на оборону. За словами Йонсона, з 2020 року оборонний бюджет країни зріс утричі та зараз становить близько 3,2% ВВП. До 2030 року Швеція планує довести цей показник до 3,5%.
Таким чином, оцінка Йонсона складається з двох частин. Він вважає, що Росія не продемонструвала очікуваної швидкості територіального просування в Україні, але водночас наголошує на її здатності адаптуватися, розвивати нові види озброєння та збільшувати військовий потенціал. Для Швеції це означає подальше посилення власної оборони та участі в системі колективної безпеки НАТО. Про це заявив міністр оборони Швеції Пол Йонсон під час Празького оборонного саміту (IISS Prague Defence Summit).
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон подав у відставку після того, як його правий урядовий блок із невеликим відривом програв на загальних виборах лівоцентристській опозиції.
