Молдова оцінила небезпеку складу боєприпасів у Колбасній
Молдовські спецслужби та військова розвідка представили оцінку стану великого складу боєприпасів у селі Колбасна в окупованому Росією Придністров’ї. За їхніми даними, там залишається близько 14 тисяч тонн боєприпасів, але вибухові речовини розподілені між десятками окремих сховищ. Через це сценарій одночасної детонації всього запасу, який іноді порівнювали з вибухом у Хіросімі, фахівці вважають технічно неможливим.
Детальний звіт підготували Служба інформації та безпеки Молдови разом з Агентством військової розвідки Міністерства оборони. Для оцінки ситуації використали офіційні звіти місії ОБСЄ, супутникові знімки, інформацію з відкритих джерел, а також дані закритих джерел.
За словами директора Агентства військової розвідки Раду Кишляну, у 2001–2004 роках під контролем ОБСЄ зі складу вивезли або знищили близько 22 тисяч тонн боєприпасів. Після цього процес зупинився, а російська сторона заблокувала його продовження. У 2006 році ОБСЄ оцінювала залишки приблизно у 20 тисяч тонн.
За наступні роки частину боєприпасів використали під час навчань російських військових та силових структур невизнаного Придністров’я. «За нашими оцінками, наразі в комплексі залишається близько 14 тисяч тонн боєприпасів. Однак надзвичайно важливо розрізняти загальну масу боєприпасів і фактичну кількість вибухових речовин», — заявив Кишляну.
За даними молдовської влади, з цих 14 тисяч тонн лише близько 2,8 тисячі тонн становлять вибухові речовини.
Чому весь склад не може вибухнути одночасно
Одна з головних особливостей складу в Колбасній — його боєприпаси не лежать в одному великому приміщенні. Весь комплекс складається з 42 окремих сховищ, які розташовані на території площею понад 1 квадратний кілометр. Відстань між ними становить приблизно 80–200 метрів.
Сховища також розділені інфраструктурою, а частину території захищає природний рельєф. За оцінкою молдовської військової розвідки, це значно знижує ймовірність того, що вибух в одному місці одразу охопить весь комплекс.
Тому найбільш реалістичним сценарієм великої аварії вважають не один потужний вибух, а серію окремих детонацій, пожеж і локальних вибухів. Вогонь у такому випадку міг би поступово поширюватися між окремими зонами.
Чи може Колбасна вибухнути як Хіросіма
Директор СІБ Александру Мустяце окремо прокоментував заяви про те, що вибух у Колбасній нібито може мати силу ядерного удару по Хіросімі. За його словами, бомба, яку США скинули на Хіросіму у 1945 році, мала потужність приблизно 15 тисяч тонн у тротиловому еквіваленті. Для порівняння, це приблизно у 1,5 тисячі разів більше, ніж потужність найпотужнішого звичайного боєприпасу, який є на складі в Колбасній.
«Щоб цей сценарій став реальністю, потрібно було б, щоб 1,5 тис. конвенційних бомб вагою по 10 тонн кожна вибухнули одночасно, з точністю до мікросекунди. Однак технічно це неможливо в Колбасній, з огляду на те, що саме і в якій кількості там зберігається», — пояснив Мустяце. Тому молдовські фахівці не підтверджують сценарій, за якого весь склад одночасно детонує і створює вибух, співставний із ядерним ударом.
Водночас це не означає, що склад не становить небезпеки. Велика кількість старих боєприпасів у безпосередній близькості до населених територій залишається потенційним джерелом серйозного ризику.
Хто контролює склад
Склад у Колбасній вважається одним із найбільших військових складів у Східній Європі. Там зберігаються залишки боєприпасів 14-ї гвардійської загальновійськової армії СРСР. Частину зброї та боєприпасів свого часу привезли після виведення радянських військ із Німеччини та Чехословаччини.
Зараз склад перебуває на території невизнаного Придністров’я. Його охороняють російські військові з Оперативної групи російських військ, а також місцеві силові структури. Саме присутність російських військових залишається однією з головних причин, чому Молдова не може самостійно провести повну утилізацію цих запасів.
Росія вже обіцяла допомогти з утилізацією
Питання знищення старих боєприпасів обговорювали ще у 2019 році. Тоді ексміністр оборони Росії Сергій Шойгу зустрічався з тодішнім президентом Молдови Ігорем Додоном. Шойгу заявляв, що Росія готова надати Молдові обладнання для утилізації боєприпасів зі складу біля Колбасної.
Після зустрічі з Шойгу в Тирасполі ватажок невизнаного Придністров’я Вадим Красносельський також заявив, що підтримує ідею утилізації. Водночас він наполягав, що це питання має вирішуватися лише під час переговорів між Придністров’ям і Росією. У підсумку масштабна утилізація запасів так і не була проведена. Сьогодні на складі, за оцінкою молдовської влади, залишається близько 14 тисяч тонн боєприпасів.
Молдовський звіт фактично став спробою відокремити реальну небезпеку від багаторічних заяв про можливу «Хіросіму» в центрі Європи. Катастрофічний ризик повністю не зникає, але дані розвідки свідчать, що одночасний вибух усіх запасів у Колбасній є нереалістичним сценарієм. Про це повідомляє NewsMaker.
Міністри закордонних справ України, Румунії та Молдови підтримують зв’язок через випадки порушення Росією повітряного простору сусідніх держав. Питання спільної протидії російським атакам планують обговорити під час саміту «Одеського трикутника».
