Молодь Аргентини стикається з нестабільною працею та труднощами з житлом — Buenos Aires Times
В Аргентині молоді люди дедалі частіше стикаються з нестабільною зайнятістю, труднощами з придбанням житла та обмеженими можливостями соціальної мобільності. Про це йдеться в авторській колонці Buenos Aires Times, де нинішнє покоління молоді порівнюють із «втраченим поколінням» початку XX століття.
Автор зазначає, що увага до проблем молоді зазвичай зосереджена на злочинності серед неповнолітніх, наркотиках, безробітті та онлайн-ставках. Водночас, на його думку, не менш важливими є щоденні умови життя молодих аргентинців, зокрема в агломерації Великого Буенос-Айреса.
Освіта та нестабільна зайнятість
За даними колонки, протягом останніх двох десятиліть кількість університетів в Аргентині зросла з 80 до 130. Водночас формально зареєстрована зайнятість у приватному секторі скоротилася, а чисельність працівників державного сектору останнім часом урізали.
Стабільну роботу, яка раніше могла забезпечувати десятиліття трудового стажу та право на звичайну пенсію, дедалі частіше замінюють тимчасові підробітки. На думку автора, працівники гіг-економіки більше орієнтуються на поточні доходи, оскільки пенсійні перспективи для них є недосяжними.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
У матеріалі також згадано проєкт бюджету на 2027 рік, поданий до Конгресу: за оцінкою автора, на пенсії припадає близько 40% видатків, тоді як на університети — приблизно 3%. Адміністрація президента Хав’єра Мілея, яка загалом скорочує соціальні видатки, водночас удвічі збільшила дитячі виплати AUH.
Житло та політична апатія
Окремою проблемою для молоді автор називає житло. Передача нерухомості від батьків до дітей у багатьох сім’ях ускладнилася, а довша тривалість життя відкладає цей процес там, де він ще можливий. За наведеними в колонці даними, у країні з населенням 46 мільйонів лише трохи більш як чверть мільйона людей мають іпотеку.
Нова урядова програма підтримки іпотечного кредитування за рахунок пенсійних резервів, за наведеними в колонці даними, недоступна для тих, хто заробляє менш як 3,5 мільйона песо на місяць.
Автор також пише про політичну відстороненість молодих виборців, які становлять понад чверть електорату. Хав’єр Мілей отримав значну підтримку молоді як антисистемний кандидат у 2023 році, однак після 30 місяців при владі, на думку автора, вже асоціюється із системою. Губернатор провінції Буенос-Айрес Аксель Кісільйоф, якого автор називає головною альтернативою Мілею, перебуває при владі для молоді Великого Буенос-Айреса майже 80 місяців. Автор вважає, що відсутність теми злочинності серед його пріоритетів є джерелом розчарування для частини молодих людей.
