Найбагатші 10% людей завдають природі збитків на трильйони доларів
Найбагатші 10% населення планети щороку завдають довкіллю збитків на суму від 1,7 до 5,7 трильйона доларів. Такого висновку дійшли дослідники з Оксфордського та Лейденського університетів. Найбільші втрати, за їхніми оцінками, пов'язані не зі зміною клімату, а зі скороченням біорізноманіття.
Найзаможніші люди світу створюють найбільше навантаження на природу. Про це йдеться у новому дослідженні вчених з Оксфордського університету та Лейденського університету. Дослідники проаналізували, як особисте споживання людей впливає на довкілля. Вони оцінили економічні наслідки для чотирьох ключових екологічних систем: зміни клімату, втрати біорізноманіття, забруднення азотом і фосфором, а також використання прісної води.
За їхніми підрахунками, лише 10% людей із найвищим рівнем споживання щороку завдають природі збитків на суму від 1,7 до 5,7 трильйона доларів. Це можна порівняти або навіть перевищує нинішні світові витрати на боротьбу зі зміною клімату та охорону природи. У середньому одна людина з цієї групи створює екологічні збитки на 2,3–7,5 тисячі доларів на рік. Найвищі показники зафіксували у США — там ця сума становить від 19 до 63 тисяч доларів на одну людину.
Вчені також звернули увагу на те, де живе найбільше людей із найвищим рівнем споживання. Понад 60% із них мешкають у США та країнах Європейського Союзу. При цьому до цієї категорії належить понад половина населення США та приблизно 40–45% жителів ЄС. Дослідження показало, що найбільшу частку екологічних втрат становить скорочення біорізноманіття. На нього припадає від 47 до 56% усіх збитків. Для порівняння, наслідки зміни клімату становлять 36–45% від загальної суми.
Водночас автори наголошують, що реальний масштаб проблеми може бути ще більшим. Під час аналізу вони врахували лише чотири з дев'яти екологічних меж планети та оцінювали тільки особисте споживання. Вплив великих інвестицій, які також можуть призводити до значних викидів і забруднення, до розрахунків не включали.
Співавтор дослідження Пол Беренс зазначив, що саме найбагатші люди мають найбільший вплив на стан довкілля. «Найбагатші люди не лише створюють найбільше навантаження на природу, а й мають найбільші можливості його зменшити», — сказав він. За словами науковця, через свої компанії, інвестиції та спосіб життя вони впливають на розвиток цілих галузей, формують споживчі звички та визначають ринкові тенденції.
Головна авторка дослідження Інге Схрейвер підкреслила, що оцінка шкоди у грошовому еквіваленті не означає, що справжню цінність природи можна виміряти цифрами. «Такий підхід допомагає показати масштаб завданої шкоди та відповідальності найбільших споживачів», — пояснила вона.
На думку дослідників, принцип «забруднювач платить» міг би стати одним із джерел фінансування природоохоронних програм. Водночас вони наголошують, що найефективніший спосіб захистити довкілля — не компенсувати збитки після їх появи, а запобігати їм завдяки жорсткішим екологічним правилам, відповідальному споживанню та обмеженню найбільш шкідливих практик. Результати якого опублікувало видання SciTechDaily.
Вчені Єврейського університету Єрусалима з'ясували, що коливання температури в Індійському океані дозволяють за кілька місяців передбачити зимові посухи у Східному Середземномор'ї. Аналіз даних за сім десятиліть показав, що циклічні зміни температури води, відомі як Диполь Індійського океану, прямо впливають на погоду в регіоні.
