Норвегія відкриває законсервовані газові родовища та розширює розвідку

Уряд Норвегії оголосив про відновлення розробки трьох газових родовищ у Північному морі, які були закриті три десятиліття тому, а також запропонував 70 нових ділянок для розвідки. Рішення зумовлене геополітичною нестабільністю та необхідністю зміцнення енергетичної безпеки Європи. 

Про це повідомляє видання NRK.

Прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре підтвердив, що об’єкти, законсервовані у 1998 році, знову введуть в експлуатацію із залученням 19 мільярдів норвезьких крон інвестицій. Перший видобуток газу заплановано на кінець 2028 року, а отриманий ресурс експортуватимуть трубопроводами до Німеччини та Великої Британії.

Паралельно Осло виставляє на тендер нові ділянки на морському дні, розташовані максимально близько до узбережжя та наявної інфраструктури. Такий крок продиктований різким стрибком цін на енергоносії після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану наприкінці лютого 2026 року.

Аналітики вбачають у цих діях довгострокову ставку Норвегії на викопне паливо як заміну нестабільним поставкам із Близького Сходу. Очікуваний обсяг видобутку на відновлених об’єктах оцінюють у межах 90–120 мільйонів барелів нафтового еквівалента. За прогнозами уряду, ці родовища зможуть забезпечувати ринок ресурсами до 2048 року.

У Тегерані оголосили про нібито розширення зони морського контролю за межі Ормузької протоки. За заявами іранської сторони, до неї входять ділянки узбережжя ОАЕ, зокрема райони портів Фуджейра та Хор-Факкан.

Офіційний Тегеран відмовився брати участь у другому раунді мирних переговорів зі Сполученими Штатами, які мали відбутися в Ісламабаді.