Нова флотилія прямує до Гази через європейські порти
Коаліція «Флотилія свободи» (FFC) оголосила про початок нової міжнародної місії, учасники якої планують у жовтні дістатися узбережжя Гази. Два судна вже вийшли в море та зупиняються в європейських портах, повідомляє Al Jazeera English.
За даними коаліції, Handala II у червні та липні пройшло Скандинавією, зупинившись у Норвегії, Швеції та Данії. Судно Kate цього місяця вирушило з британського Брістоля і вже заходило до портів Ірландії, Німеччини та Франції. Перед продовженням маршруту до Гази флотилія також планує зупинки в Іспанії, Португалії та Італії.
Вимоги коаліції
До місії долучилися правозахисники, активісти за мир, обрані представники, журналісти, медики та прихильники прав палестинців. FFC закликає уряди гарантувати безпечний прохід суден і вимагати від Ізраїлю припинити перешкоджання постачанню до Гази продовольства, води й медикаментів.
Коаліція також просить держави заявити, що напад на судна або їх захоплення матимуть дипломатичні наслідки, а також застосувати дипломатичні й економічні заходи для припинення блокади. Член керівного комітету FFC Зогар Чемберлен Регев заявив, що флотилія знову вирушає через, за його словами, невиконання урядами своїх зобов’язань.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Попередні перехоплення
Коаліція пов’язує свою діяльність із попередніми спробами морем дістатися Гази, зокрема з рейсом Mavi Marmara 2010 року. За твердженням FFC, тоді ізраїльські сили вбили 10 активістів; коаліція також згадує перші рейси руху Free Gaza Movement у 2008 році.
Як повідомляє Al Jazeera, протягом останнього року ізраїльські сили двічі перехоплювали судна Global Sumud Flotilla: у жовтні 2025 року було затримано понад 450 учасників, а у квітні 2026 року — близько 175. Amnesty International заявляла, що задокументувала позбавлення сну, ненадання води та медичної допомоги, а також інші форми жорстокого поводження щодо активістів, яких Ізраїль утримував після перехоплення суден.
За оцінкою ЮНІСЕФ, понад 82% сімей у Газі не мають надійного доступу до води, а близько 90% об’єктів водної та санітарної інфраструктури зруйновано.
