Палац відповів на заяви графа Спенсера про короля Чарльза — Cyprus Mail
У Великій Британії королівський палац відреагував на твердження графа Чарльза Спенсера про поведінку короля Чарльза III після загибелі принцеси Діани у 1997 році. У заяві палацу зазначили, що біль від втрати сестри може затьмарювати розум, впливати на судження та змінювати спогади навіть через багато років. Про це йдеться у Cyprus Mail.
У книжці «Swan Song: Diana, My Sister», яка вийшла 22 вересня, Спенсер стверджує, що тодішній принц Чарльз під час телефонної розмови в день смерті Діани, 31 серпня 1997 року, був «радісно збуджений, наче виграв у лотерею». В інтерв’ю BBC Спенсер сказав, що не може бути певним у такому тлумаченні тону співрозмовника, і припустив, що Чарльз міг відчувати полегшення через можливість одружитися з Каміллою.
Дзвінки після загибелі Діани
Автор Cyprus Mail ставить під сумнів хронологію та інтерпретацію цих тверджень. За викладеною в матеріалі послідовністю, цей дзвінок відбувся після того, як Чарльз повідомив Вільяму та Гаррі про смерть матері, але до його вильоту до Парижа разом із двома сестрами Діани, щоб повернути її тіло до Британії.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Спенсер також розповів про іншу телефонну розмову, що відбулася за кілька днів до похорону Діани 6 вересня 1997 року. Він заперечував проти того, щоб 15-річний Вільям і 13-річний Гаррі йшли за труною матері. За його версією, Чарльз розлютився через цю позицію, критикував почуття обов’язку родини Спенсерів і сказав, що Діану «досить швидко забудуть».
Заява палацу
Зрештою Вільям і Гаррі пройшли за труною Діани разом із принцом Філіпом, принцом Чарльзом і графом Спенсером від Букінгемського палацу до Вестмінстерського абатства. У мемуарах «Запасний» принц Гаррі підтверджував, що Спенсер був проти участі братів у цій процесії, однак не підтверджував припущення графа, що його твердження про Чарльза не стали б несподіванкою для Вільяма та Гаррі.
Автор Cyprus Mail вважає твердження Спенсера такими, що можуть стати предметом позову про наклеп, але зазначає, що король навряд чи звертатиметься до суду. На думку автора, у такому разі Чарльзу довелося б давати свідчення та проходити перехресний допит.