Рабин у Ізраїлі пояснив символіку прихованого місяця Тішрей
В Ізраїлі рабин Західної стіни та святих місць Шмуель Рабіновіц у колонці для Jerusalem Post пояснив духовне значення традиції не благословляти місяць Тішрей перед Рош га-Шана. За його словами, ця особливість пов’язана як із календарем, так і з внутрішнім змістом свята.
Традиція перед Рош га-Шана
За традицією, в останній шабат місяця, відомий як шабат мевархім, євреї благословляють наступний місяць, оголошують його та готуються до нього. Водночас перед Рош ходеш Тішрей благословення нового місяця не промовляють. Саме в Тішреї припадає Рош га-Шана — свято, з якого починається єврейський рік.
Одне з пояснень цього звичаю полягає в тому, що дату Рош ходеш Тішрей усі знають, адже вона збігається з Рош га-Шана. Галахічні авторитети також пояснювали відмову від благословення прагненням залишити місяць «прихованим», щоб сатана не знав дня суду.
Рабіновіц навів вірш із Псалмів: «Сурміть у шофар у молодик, у визначений час нашого свята». Він також згадав тлумачення з трактату «Рош га-Шана» Талмуду, де йдеться про свято, під час якого місяць є «прихованим».
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Самоосмислення і звук шофара
На думку рабина, прихованість місяця є не лише календарною деталлю. Рош га-Шана він описав як час, коли людина має відсторонитися від зовнішнього образу, повсякденних ролей, досягнень та оцінок інших і звернутися до власного внутрішнього світу.
Він пов’язав цю ідею зі значенням дня суду. Перед Творцем, за його поясненням, постає не тільки перелік учинків, а й сама людина — її думки, справжні пріоритети та духовний шлях упродовж року.
Звучання шофара, який не містить слів, Рабіновіц назвав символом такого внутрішнього звернення. Посилаючись на працю ребе із Сохачева «Шем Мішмуель», він зазначив, що звук шофара має вести людину від усвідомлення того, що слід змінити, до глибшого переживання цього серцем.
