Москва намагається залякати керівників європейських оборонних підприємств, які постачають озброєння Україні. Одним із таких численних свідчень стала провокація із появою траурних вінків та фотографій керівників підприємств із чорними стрічками біля офісів оборонних компаній у Литві та Чехії. Показово, що траурна атрибутика з'явилася майже одночасно на обох локаціях, тобто акція була скоординована. У Литві правоохоронці вже розглядають версію про участь спецслужб РФ.
Європейська оборонна промисловість, яка після 2022 року почала нарощувати виробництво та створювати довгострокові програми озброєння України, стала стратегічною проблемою для Кремля. Європа будує промислову систему, яка може забезпечувати Україну роками. Саме цю систему Росія тепер намагається зламати гібридними методами.
І як показує нова хвиля інцидентів, РФ переходить від епізодичних провокацій до системної гібридної кампанії проти військово-промислового комплексу ЄС. До диверсій та саботажу додається ще один елемент — тиск безпосередньо на керівників оборонних підприємств. Про посилення таких гібридних атак проти виробників зброї для України – у матеріалі UA.News.
«Список потенційних цілей» і прямі погрози Москви
28 серпня прессекретарка російського МЗС Марія Захарова заявила, що армія РФ може вдарити по військових об'єктах Великої Британії у відповідь на застосування Україною британських ракет Storm Shadow.
«Ми неодноразово попереджали, що відповіддю на українські удари з використанням британського озброєння по території РФ можуть стати будь-які військові об'єкти Великої Британії в Україні та поза її межами»,— заявила Захарова, коментуючи рішення британського та французького урядів передати українським виробникам технології та ліцензії для виробництва далекобійних ракет SCALP/Storm Shadow.
Ще раніше, 15 квітня 2026 року, Міноборони РФ оприлюднило 2 списки європейських підприємств, які, за даними Кремля, задіяні у виробництві ударних безпілотників для України. В одному списку вказали «адреси» 11 підприємств, які нібито розташовані у містах: Лондон (Велика Британія); Вільнюс (Литва); Прага (Чехія); Мюнхен (Німеччина); Рига (Латвія).
У другому списку назвали підприємства, які нібито виготовляють комплектуючі для дронів. У ньому — 10 компаній, потужності яких розташовані, зокрема, в Іспані, Італії та навіть Ізраїлі. Щоправда, пізніше журналісти з'ясували, що частина вказаних росіянами «розвідданих» про підприємства була фейком, а за вказаними «адресами» розташовані житлові будинки.
Коментуючи опублікований «список адрес», заступник голови Ради безпеки РФ Дмитрій Медведєв заявив, що опубліковані адреси — це «список потенційних цілей для збройних сил Росії».
«Коли удари стануть реальністю, залежить від того, що буде далі. Спіть спокійно, європейські партнери!», — написав Медведєв у соцмережі.
Прямі погрози західним виробникам зброї озвучували не стільки особисто Володимир Путін, скільки Медведєв, Захарова, Пєсков та інші представники російського режиму.
Сам Путін продовжує публічно називати західні поставки фактором, що безпосередньо залучає НАТО до війни. Мовляв, якщо західна країна допомагає Україні виробляти далекобійну зброю — вона сама стає частиною потенційної російської відповіді.
Очевидно, що агресивна риторика Кремля не означає прямих ракетних ударів по заводах НАТО. Натомість Москва підвищує рівень гібридного тиску, намагаючись вирішити проблему, яку не може здолати військовим шляхом.
Путін масштабує гібридну війну
Протягом найближчих двох років російський диктатор Володимир Путін, ймовірно, переведе кампанію гібридної війни проти членів НАТО у повномасштабну операцію, вважають західні аналітики. Такий підхід відповідатиме російській військовій доктрині під назвою «Війна нового покоління». Її авторство приписують Валерію Герасимову, начальнику Генштабу ЗС РФ. Згідно з цією доктриною, роль невійськових засобів для досягнення політичних і стратегічних цілей зростає та навіть перевищує силу зброї в її ефективності.
У разі повномасштабної «Війни нового покоління» проти Заходу окремі гібридні атаки — інформаційні спецоперації, кібератаки, диверсії та саботаж — будуть реалізовані у більших масштабах як загальноєвропейська спланована кампанія. А тиск на європейських виробників зброї буде систематизований.
У 2026 році європейська оборонна промисловість вже зіткнулася зі зростаючою кількістю пожеж, вибухів та навмисних підпалів. Здебільшого інциденти фіксували на підприємствах, де виробляють зброю, боєприпаси та безпілотники для України. Західні розвідувальні джерела дедалі частіше розглядають ці інциденти як частину російської кампанії, спрямованої на порушення ланцюжків постачання військової техніки, залякування виробників та перевірку того, наскільки далеко Москва може зайти в діях на території НАТО, не провокуючи колективної відповіді.
У серпні 2026 року, коли Кремль пішов на ескалацію війни в Україні, зросла хвиля диверсій та саботажу проти українських партнерів серед європейських оборонних підприємств.
Milrem Robotics (Естонія). У середині серпня у Таллінні сталася пожежа у будівлі, яку використовує естонський оборонний виробник Milrem Robotics. Компанія виробляє роботизовані наземні системи для ЗСУ. Естонські правоохоронці почали розглядати версію навмисного підпалу, а прем'єр-міністр Крістен Міхал заявив, що серед основних напрямків розслідування є можлива причетність Росії. Підозрюваних було встановлено.
При цьому результат виявився протилежним до того, на який могла б розраховувати диверсія. Гендиректор Milrem Robotics Кулдар Вярсі заявив, що інцидент не вплинув ані на виробництво, ані на ланцюги постачання, ані на графік поставок Україні. Компанія планує продовжувати роботу.
Skyeton (Словаччина). 27 серпня правоохоронці викрили підготовку підпалу об'єкта українського виробника безпілотників Skyeton. За повідомленнями про розслідування, були затримані троє іноземців — двоє у Словаччині та один у Німеччині. У справі розглядається версія про можливе замовлення російських спецслужб. Під час затримання вилучені матеріали та предмети, які могли використовуватися для підготовки підпалу.
KNDS (Італія). 13 серпня вибух стався на підприємстві KNDS Ammo Italy у Коллеферро неподалік Рима. Завод виробляє боєприпаси для сухопутних і морських систем, а також тверде ракетне паливо. Вибух був дуже потужним, однак через те, що значна частина працівників перебувала у відпустках, обійшлося без жертв. Причини вибуху почали розслідувати італійські правоохоронці.
KNDS Ammo Italy входить до групи KNDS, європейської оборонної компанії, створеної після об’єднання німецької Krauss-Maffei Wegmann і французької Nexter Systems. У жовтні 2024 року KNDS оголосила, що відкриває філію в Україні.
EMCO (Болгарія).10 серпня пожежа охопила територію болгарського підприємства EMCO. Вогонь дійшов до складу із боєприпасами, і почалася детонація. На об’єктах компанії EMCO, яка займається постачанням зброї в Україну, вже відбувалися вибухи у 2022 та 2023 роках.
Дрон з вибухівкою в аеропорту Лейпцига. 4 серпня біля українського транспортного літака на території аеропорту Лепциг у Німеччині виявили безпілотник із вибухівкою. Аеропорт є важливим логістичним вузлом, зокрема для військових перевезень. Пізніше слідчі знайшли ще один дрон та приблизно 50 грамів речовини, яку ідентифікували як вибухівку. Слідство розглядало кілька версій, зокрема про можливий російський слід. Хоча станом на кінець серпня уряд Німеччини ще не оголосив остаточного офіційного висновку. Канцлер Фрідріх Мерц заявив, що Берлін готує відповідь після встановлення винних. Міністр внутрішніх справ Александер Добріндт назвав ситуацію сценарієм гібридної атаки.
Керівниця французької служби контррозвідки DGSI Селін Бертон після цього інциденту попередила, що Франція повинна готуватися до можливих прямих і насильницьких гібридних атак на своїй території.
«Все це — частина початку війни, яка не є фізичною війною, не є військовою війною, яка не обов'язково публічно визнається, але вже включає напади на нашу країну», — заявила Бертон у своєму виступі на зустрічі з керівниками великого бізнесу.
Наступний етап – особисті погрози
У липні 2024 року американські ЗМІ з посиланням на дані розвідки США повідомили, що російська влада замовляла вбивство CEO Rheinmetall Арміна Паппергера, німецького виробника боєприпасів та військової техніки для України. Про це встигли повідомити німецьким спецслужбам, і ті зірвали замах.
Західні розвідки розглядали цей епізод як частину ширшої російської кампанії. Зазначалося, що росіяни планували вбити кількох керівників оборонної промисловості по всій Європі, чиї компанії допомагали Україні. Ще два роки тому дані розвідки показали, що росіяни готові до вбивства окремих громадян ЄС для досягнення своїх цілей у «тіньовій війні», яку Кремль веде на Заході.
Нагадуванням про цю спецоперацію РФ, ймовірно, стала провокація із появою траурних вінків та фотографії керівників підприємств із чорними стрічками біля офісів оборонних компаній у Литві та Чехії.
У соціальних мережах поширилися зняті у Вільнюсі кадри, на яких видно кілька жалобних вінків біля будівлі компанії RSI Europe, яка займається виробництвом безпілотних систем. Поруч було розміщено фотографію керівника компанії Томаша Мілашаускаса з чорною жалобною стрічкою. Сам Мілашаускас живий і здоровий. Те, що сталося, він назвав спробою залякування. За словами керівника RSI Europe, компанія вперше зіткнулася з такою погрозою. Хоча раніше компанія потерпала від кібератак.
У Литві правоохоронці розглядають версію причетності до акції спецслужб РФ.
Показовою також є історія власника болгарської компанії EMCO Еміліана Гебрева. Раніше він заявляв, що у квітні 2015 року агенти російського ГРУ намагалися отруїти його у місті Бургас, де він жив. Експертиза встановила, що під час замаху на бізнесмена використовували речовину класу «Новичок». Гебрев пов’язував замах із тим, що його компанія займалася постачанням зброї Україні, а також можливим інтересом росіян до його бізнесу.
Кремль підвищує ціну допомоги Україні
Знищення одного заводу в одній із європейських країн саме по собі навряд чи змінить ситуацію на українському фронті. Російська стратегія має іншу логіку. Численні диверсії й акти залякування можуть посіяти страх, збільшити витрати на охорону критичних об’єктів, а також послабити та уповільнити виробничі ланцюги. Тобто, головна ціль — підвищити ціну підтримки України.
Західні контррозвідки вже попереджали оборонні компанії про підвищену загрозу російського шпигунства та диверсій. У червні 2026 року Варшава представила партнерам по Балтійському регіону спеціальну White Paper on Russian Acts of Sabotage and Subversion.
У цій аналітичній доповіді йдеться про атаки на критичну інфраструктуру, GNSS-глушіння, когнітивні операції та інші форми російської підривної діяльності.
Важливо, що кожна диверсія РФ одночасно стає аргументом на користь збільшення європейських оборонних бюджетів. А європейські оборонні компанії не йдуть із українського ринку, а розширюють виробництво. Rheinmetall продовжує інвестувати у розширення виробництва бронетехніки. Наприкінці серпня концерн оголосив про інвестиції близько €270 млн у Касселі, включно з розширенням виробництва танків та створенням нового логістичного центру. BAE Systems підвищує прогноз виробництва, Milrem продовжує постачання, а Британія та Франція передають Україні технології для виробництва далекобійних ракет.
