Суд Мексики відкрив корінним громадам доступ до конституційних спорів
Верховний суд Мексики вперше відкрив корінним народам, громадам та афромексиканським громадам можливість долучатися до конституційних спорів у статусі зацікавленої третьої сторони. Раніше таку процесуальну роль у цих справах могли виконувати лише органи влади, повідомляє Mexico News Daily.
Справа громади Кресенсіо Моралес
Рішення ухвалили п’ятьма голосами проти чотирьох. Верховний суд визнав право мазауа-громади Кресенсіо Моралес із Сітакуаро, штат Мічоакан, брати участь у двох конституційних спорах, поданих муніципальною владою.
Провадження стосуються нормативних актів і дій, пов’язаних із попередньою консультацією щодо самоврядування корінних народів. Громада прагнула долучитися до спору, який влада муніципалітету Сітакуаро ініціювала щодо контролю над бюджетом автономної громади.
Міністр Верховного суду Арістідес Герреро Гарсія зазначив, що громаду слід визнати зацікавленою третьою стороною, щоб усунути перешкоди для її ефективного доступу до правосуддя. За його словами, це також має забезпечити повну участь громади в процесі, рішення в якому може безпосередньо вплинути на її колективні права та інтереси.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Процесуальні права громад
Зацікавлена третя сторона не є позивачем або відповідачем і не може розпочати провадження. Водночас вона може приєднатися до вже відкритого конституційного спору, якщо рішення суду здатне зачепити її права чи інтереси. Новий підхід дає корінним та афромексиканським громадам змогу ознайомлюватися з матеріалами справи, подавати аргументи й захищати свої права.
Суд послався на статті 2 і 17 Конституції Мексики. Стаття 2, реформована 2024 року, визнає корінні та афромексиканські народи і громади суб’єктами публічного права, які мають власну правосуб’єктність і майно. Стаття 17 закріплює право на доступ до правосуддя.
Голова Верховного суду Уго Агілар Ортіс, який має корінне міштецьке походження, назвав день ухвалення рішення історичним. Він заявив про потребу виправити наслідки тривалого виключення та расизму, зокрема судового виключення корінних народів і громад. Частина суддів, які голосували проти, вважала, що надання статусу, прямо не передбаченого Конституцією, означатиме перевищення судом своїх повноважень і втручання у законодавчу сферу.
