Світові загрожує новий дефіцит пального
Світовий ринок мазуту наближається до серйозного дефіциту. У третьому кварталі нестача може зрости до 218 тисяч барелів на добу, а це загрожує дорожчим пальним для суден, вищими витратами на електроенергію та подорожчанням морських перевезень.
Світ може зіткнутися з дефіцитом мазуту, який використовують як паливо для суден та деяких електростанцій. Пропозиція скорочується через проблеми на нафтопереробних заводах, перебої з морськими перевезеннями та зменшення поставок із великих нафтовидобувних регіонів.
За прогнозом консалтингової компанії Energy Aspects, у третьому кварталі дефіцит мазуту може досягти 218 тисяч барелів на добу. Для порівняння, роком раніше ситуація була зовсім іншою. У третьому кварталі 2025 року нестача становила лише близько 6 тисяч барелів на добу. Тобто за рік можливий дефіцит зріс би у десятки разів.
Війни скоротили постачання
Однією з головних причин проблем на ринку стали війни, які одночасно вдарили по виробництву та транспортуванню нафтопродуктів. Удари пошкодили частину нафтопереробних потужностей у Росії та на Близькому Сході. Через проблеми із судноплавством також стало складніше перевозити паливо між регіонами.
Окрему роль відіграє Китай. Країна скоротила переробку нафти та експорт нафтопродуктів, намагаючись зберегти власні запаси. У результаті на світовий ринок потрапляє менше мазуту саме тоді, коли його потреба залишається високою.
НПЗ роблять ставку на бензин і дизель
Проблема полягає не лише у пошкоджених заводах. Нафтопереробні підприємства самі змінюють структуру виробництва. Через високий попит і кращу прибутковість вони намагаються виробляти якомога більше дизельного пального, бензину та авіаційного пального.
Для цього частину мазуту можуть використовувати як сировину. Тобто заводи одночасно скорочують кількість мазуту, який виходить на ринок, і збільшують виробництво інших видів пального. Це додатково тисне на пропозицію мазуту.
Запаси вже значно нижчі
Наслідки такої ситуації вже помітні у світових запасах. У ключових торговельних центрах — Сінгапурі, Амстердамі-Роттердамі-Антверпені та Фуджейрі — запаси мазуту приблизно на 30% нижчі за середні сезонні показники останніх трьох років. Одночасно дорожчає суднове пальне з дуже низьким вмістом сірки.
У Сінгапурі з початку війни з Іраном його ціна зросла приблизно на 76%. Станом на 1 вересня вартість досягла майже 825 доларів за тонну. Для порівняння, за той самий період нафта Brent подорожчала приблизно на 40%.
Тобто суднове пальне дорожчає значно швидше, ніж сама нафта. «Через тривалі перебої з постачанням на Близькому Сході ми очікуємо, що постачання мазуту залишатиметься критично обмеженим у третьому кварталі», — заявила Reuters аналітикиня Rystad Energy Валері Панопіо.
Найбільше ризикує Азія
Найсильніше проблеми можуть вдарити по азійських країнах. Вони значною мірою залежать від постачань мазуту з Перської затоки. Особливо вразливим залишається Сінгапур. Це найбільший у світі центр бункерування суден, тобто місце, де кораблі масово заправляються паливом.
Країна імпортує понад половину з майже 1 мільйона барелів пального на добу, які потрібні для покриття внутрішнього попиту. Якщо постачання продовжать скорочуватися, конкуренція за доступне паливо посилиться. Це може ще більше підняти ціни.
Росія теж втратила частину експорту
Важливим фактором стало і падіння російських поставок. Через українські удари по російських нафтопереробних заводах експорт мазуту з Росії у серпні скоротився до рекордно низького рівня — приблизно 591 тисяча барелів на добу.
Для порівняння, у середньому протягом 2025 року Росія експортувала понад 860 тисяч барелів мазуту на добу. Таким чином, один із найбільших постачальників світового ринку зараз продає значно менше пального, ніж раніше. Це додатково скорочує доступну пропозицію.
Близький Схід також скоротив поставки
Ще одна проблема виникла на Близькому Сході. У березні-серпні експорт мазуту з регіону скоротився на 45% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
У середньому поставки становили близько 447 тисяч барелів на добу. Для світового ринку це суттєва втрата, особливо з огляду на те, що азійські країни сильно залежать від постачань із Перської затоки.
Що це означає для суден та електроенергії
Дефіцит мазуту може мати наслідки далеко за межами нафтового ринку. Передусім дорожчає паливо для суден. А бункерне паливо є однією з основних статей витрат морських перевезень. Якщо судновласникам доведеться платити більше за пальне, вони можуть перекласти частину цих витрат на клієнтів. У результаті можуть зрости тарифи на перевезення вантажів.
Це, своєю чергою, збільшує логістичні витрати у світовій торгівлі. Дорожче перевезення товарів може зрештою вплинути і на ціни для споживачів. Проблеми можуть виникнути і в енергетиці. У країнах, де мазут використовують для виробництва електроенергії, дорожче паливо означатиме вищу собівартість генерації. Поки ринок намагається компенсувати нестачу за рахунок запасів, зміни маршрутів постачання та переходу на інші види пального.
Але якщо перебої з виробництвом і транспортуванням триватимуть, дефіцит може стати ще відчутнішим. Таким чином, світовий ринок мазуту наприкінці літа опинився під сильним тиском. Запаси у великих торговельних центрах скорочуються, Росія та країни Близького Сходу продають менше, а НПЗ віддають перевагу виробництву бензину, дизеля та авіапального. Усе це може призвести до подальшого подорожчання суднового пального, зростання вартості морських перевезень та додаткових витрат для світової економіки. Про це повідомляє Reuters із посиланням на аналітиків та учасників ринку.
У Керченській протоці виявили новий витік мазуту із затонулих російських танкерів «Волгонефть-212» та «Волгонефть-239». Про забруднення стало відомо після заяви уряду РФ про завершення відкачування мазуту із суден. Новий витік підтверджують супутникові знімки.
