Тихановська попередила про нові провокації РФ з території Білорусі
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська заявила, що Росія може використати територію Білорусі для нових провокацій проти країн НАТО. Вона також стверджує, що Мінськ продовжує надавати Москві свою військову інфраструктуру, а поблизу кордонів Білорусі нібито з’являються нові військові об’єкти.
Світлана Тихановська попередила про можливе посилення військової та гібридної активності Росії з території Білорусі. За її словами, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко залишається готовим надати Росії територію та інфраструктуру країни. Тихановська вважає, що Москва може використовувати Білорусь не лише для розміщення військових об’єктів, а й для проведення операцій, спрямованих на залякування або провокацію країн НАТО.
«Ми маємо бути дуже обережними — ми бачимо, що в Білорусі розгортається інфраструктура для ракет «Орєшнік»; вони погрожують і шантажують ядерною зброєю», — заявила Тихановська. Водночас її слова є оцінкою білоруської опозиції. Інформацію про підготовку конкретної операції Росії проти НАТО або про безпосередню підготовку удару з території Білорусі вона не навела.
Що відбувається з військовою інфраструктурою
За словами Тихановської, вона отримала інформацію про будівництво нової військової інфраструктури на території Білорусі. Зокрема, йдеться про райони поблизу кордону з Україною. Також опозиційна лідерка говорить про активність уздовж кордонів Білорусі з країнами Європейського Союзу. Ці території мають особливе значення, оскільки Литва, Латвія та Польща одночасно є членами НАТО.
Тихановська не уточнила публічно, які саме об’єкти будують і в якому масштабі. Так само з її заяви не випливає, що кожен із таких об’єктів безпосередньо пов’язаний із російськими ракетами. Однак опозиційна лідерка вважає, що посилення військової інфраструктури створює додаткові ризики для сусідніх держав. На її думку, Білорусь дедалі сильніше використовується Москвою як військовий плацдарм.
Що таке «Орєшнік»
Окремо Тихановська згадала російську ракетну систему «Орєшнік». Саме навколо її можливого розміщення в Білорусі останнім часом виникає багато заяв із боку Москви та Мінська. Російська влада називає «Орєшнік» новою балістичною ракетою середньої дальності. Москва стверджує, що система здатна долати значні відстані та може використовувати різні типи бойових частин. Росія вперше заявила про застосування «Орєшніка» проти України у листопаді 2024 року. Тоді російські військові завдали удару по Дніпру.
Пізніше Володимир Путін заявляв про плани розміщення таких ракет у Білорусі. Мінськ також повідомляв про підготовку до розміщення російської ракетної системи на своїй території. Саме тому згадка Тихановської про інфраструктуру для «Орєшніка» має ширший контекст. Вона пов’язує можливе посилення військової присутності Росії в Білорусі з ризиками для сусідніх країн НАТО.
Чому Білорусь важлива для Росії
Білорусь має стратегічне значення для Росії через своє географічне положення. Країна межує з Україною, Польщею, Литвою та Латвією. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну білоруська територія використовувалася російськими військами. З території Білорусі російські сили заходили в Україну на початку повномасштабної війни.
Білорусь також надавала Росії можливість використовувати свою військову інфраструктуру. Йдеться про аеродроми, полігони та інші об’єкти, які можуть мати значення для російських військових. Через це Україна та країни НАТО уважно стежать за військовою активністю на білоруській території. Будь-яке суттєве нарощування сил або поява нових систем озброєння може впливати на оцінку безпекової ситуації в регіоні.
При цьому сама присутність російської військової техніки чи інфраструктури в Білорусі ще не означає підготовку нового наступу. Для такого висновку потрібні додаткові підтвердження та дані розвідки.
Тихановська говорить і про гібридні атаки
Окрім військової загрози, Тихановська заявила про вже наявні гібридні атаки Росії та Білорусі проти країн НАТО. За її словами, серед держав, які можуть бути цілями таких дій, — Литва, Польща та Латвія. Вона пов’язує ці загрози не лише з військовою активністю, а й з іншими способами тиску. Гібридними називають дії, які можуть поєднувати різні інструменти — кібератаки, дезінформацію, політичний тиск, диверсії, використання міграційних потоків або інші способи дестабілізації.
Країни Балтії та Польща вже неодноразово заявляли про ризики, пов’язані з російською та білоруською діяльністю. Особливу увагу останніми роками приділяють кібератакам, інформаційним кампаніям і провокаціям на кордонах. Окремою проблемою стали безпілотники. Польща та країни Балтії посилюють контроль за повітряним простором через випадки порушення кордонів та активність російських і білоруських сил.
Тому попередження Тихановської пролунало на тлі вже наявної напруженості в регіоні. Водночас конкретні твердження про причетність Мінська або Москви до кожного окремого інциденту потребують підтвердження.
Чому країни НАТО стежать за Білоруссю
Для НАТО Білорусь є важливою через її безпосередню близькість до східного флангу Альянсу. Польща, Литва та Латвія мають спільний кордон із Білоруссю, а сама Білорусь тісно співпрацює з Росією у військовій сфері. Особливе значення має так званий Сувальський коридор — ділянка між Польщею та Литвою, яка з'єднує країни Балтії з іншими державами НАТО. З одного боку від нього розташована Білорусь, а з іншого — російський Калінінградський регіон.
Через це будь-яка серйозна військова активність у Білорусі може мати значення для оборонного планування НАТО. Альянс посилює східний фланг і проводить навчання, щоб бути готовим до різних сценаріїв. Водночас країни НАТО не заявляли про неминучий напад Росії з території Білорусі. Йдеться передусім про необхідність бути готовими до можливих загроз. Саме тому інформацію про нову військову інфраструктуру або переміщення російських сил у Білорусі уважно аналізують розвідки сусідніх держав.
Яку роль відіграє Лукашенко
Олександр Лукашенко фактично зробив Білорусь одним із найближчих військових партнерів Росії. Після політичної кризи 2020 року його залежність від Москви значно посилилася. Росія підтримала Лукашенка після масових протестів у Білорусі, а згодом між двома країнами поглибилася військова співпраця. Білорусь стала майданчиком для російських військових навчань і розміщення російської військової техніки.
Після початку повномасштабного вторгнення Москва отримала можливість використовувати білоруську територію у війні проти України. Сам Лукашенко неодноразово заявляв про військове співробітництво з Росією. Для Тихановської така політика означає втрату Білоруссю значної частини самостійності у питаннях безпеки. Вона регулярно закликає демократичні країни не сприймати Мінськ і Москву як дві повністю незалежні одна від одної сторони.
Що це означає для України та сусідів
Якщо Росія справді продовжить розширювати військову інфраструктуру в Білорусі, це може створити додаткові ризики для України. Особливо це стосується північних областей, які вже перебували під ударом російських військ із білоруської території на початку повномасштабної війни. Для Польщі, Литви та Латвії ризики пов’язані насамперед із безпосередньою близькістю до Білорусі та Росії. Будь-яка нова військова інфраструктура в цьому районі може змусити сусідні держави посилювати власну оборону.
Однак сама заява Тихановської не є доказом того, що Росія вже готує конкретну провокацію проти НАТО. Це попередження, яке потрібно розглядати разом з іншими даними про військову активність Росії та Білорусі. Наразі головна увага залишається прикута до того, які саме об'єкти створюють у Білорусі, які російські сили там перебувають і яке озброєння Москва може розміщувати на білоруській території.
Тихановська закликає не недооцінювати ці процеси. На її думку, використання Білорусі як військової бази Росії може стати одним із факторів подальшого загострення ситуації у Східній Європі. Про це повідомляє LRT.
Польща продовжила дію буферної зони на польсько-білоруському кордоні ще на 90 днів — до 29 листопада 2026 року.
