Три африканські дикі собаки пройшли Замбією 4 100 км — The Guardian
Три брати африканських диких собак, шукаючи власну територію, пройшли Замбією понад 4 100 кілометрів за вісім місяців. Це найдовша зафіксована одиночна мандрівка ссавців на африканському континенті, повідомляє The Guardian.
Маршрут через Замбію
Собаки залишили зграю після досягнення віку, коли молоді тварини мають знайти нову територію, партнерів і створити власну сімейну зграю. Їхній маршрут почався в національному парку Кафуе на заході Замбії та завершився в долині Луангва на сході країни.
Відстань між початковою та кінцевою точками становила 546 кілометрів, що також є рекордом. Попередній рекорд — 2 418 миль — теж належав африканським диким собакам: у 2012 році вони перемістилися з Лоліондо в північній Танзанії до національного парку Цаво-Вест у Кенії.
Спостереження за зграями
Науковці Замбійської програми зі збереження хижаків стежили за тваринами за допомогою GPS-нашийників. Загалом дослідники відстежували 19 окремих груп диких собак, щоб дослідити їхнє розселення, а результати опублікували в журналі Ecology.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Також науковці спостерігали за групою сестер трьох братів. Через два місяці після початку мандрівки брати й сестри зустрілися в гірничодобувному районі Мідного поясу Замбії, провели разом один день, а потім знову розійшлися. Родинні тварини не формують нових сімейних зграй між собою, тому мають долати великі відстані в пошуках потенційних партнерів.
Дві сестри загинули; дослідники припускають, що вони могли потрапити в мисливські петлі. Серед головних загроз для виду також називають втрату середовища існування, скорочення кількості природної здобичі та конфлікти з людьми.
Статус виду
За даними Міжнародного союзу охорони природи, африканський дикий собака має статус виду, що перебуває під загрозою зникнення. У 39 окремих популяціях на континенті залишилося близько 6 600 дорослих особин.
Керівник Замбійської програми зі збереження хижаків Метт Беккер заявив, що подорож братів свідчить про збереження природних зв’язків між важливими для дикої природи територіями Африки. Водночас вона демонструє небезпеки таких маршрутів у ландшафтах, де домінує людина.
