У Чехії суд підтримав депортацію росіянки, яка вийшла заміж за чеха по телефону
7 серпня чеський суд залишив у силі рішення влади про депортацію громадянки Росії, яка уклала шлюб із громадянином Чехії дистанційно по телефону та після цього приїхала до нього. Суд не знайшов підстав для скасування рішення про її вислання.
Весілля між жінкою з Інгушетії (Російська Федерація) та громадянином Чехії відбулося у незвичайний спосіб. Шлюб було укладено по телефону, що є допустимим способом згідно з ісламським правом.
Після весілля жінка дісталася Чехії, за її словами, на мікроавтобусі з Росії. Як вона заявила, в Інгушетії жінок пригнічують, і там їй погрожували смертю.
Прибувши до Праги, вона порвала свої документи й не вжила жодних заходів для легалізації свого перебування. Зрештою вона подала прохання про надання притулку, але її заява була відхилена, і влада вирішила її депортувати, заявивши, що якщо вона побоюється за своє життя в Інгушетії, ніщо не заважає їй жити в іншій частині Росії.
Жінка захищала себе, посилаючись на те, що її чоловік є громадянином Чеської Республіки, а отже, вона відповідає умовам, за яких влада може скасувати її депортацію. Однак у цей момент у справу втрутилися спецслужби, які стверджували, що жінка підтримувала контакти з терористами і могла становити загрозу державній безпеці.
Влада додала, що вона навряд чи могла розраховувати на право проживання в країні, оскільки почала розвивати стосунки зі своїм чоловіком лише після того, як нелегально в’їхала до Чехії.
Жінка захищала себе в суді, але марно. «Жінка проживає в Чехії недовго, вона молода і здорова. Вона познайомилася зі своїм чоловіком у Росії, і ніщо не заважає йому тимчасово поїхати за нею туди», – порадив їй Верховний адміністративний суд.
Росіянка спробувала змінити ситуацію, подавши скаргу до Конституційного суду, аргументуючи це тим, що тим часом у неї народилася донька, і що її депортація стане серйозним втручанням у її право на сімейне життя. Вона також скаржилася, що не мала доступу до розвідувальної інформації про свої небезпечні контакти, що, на її думку, було відмовою у правосудді.
Однак Сенат Конституційного суду на чолі з суддею-доповідачем Їржі Прібаном не сприйняв таких аргументів. Він зазначив, що суди мали можливість ознайомитися з секретною інформацією, а отже, захист прав жінки був забезпечений. З огляду на секретний характер висновків логічно, що ця інформація не може бути оприлюднена, оскільки це суперечило б меті її засекречення.
«Конституційний суд розглянув засекречені факти та дійшов висновку, що у випадку скаржниці йшлося не лише про випадкові чи поодинокі контакти з особами, пов’язаними з тероризмом. Ці контакти є поточними та становлять реальну й серйозну загрозу інтересам суспільства та державній безпеці», – зазначив Прібан у рішенні, пише Novinky.
Раніше Україна та Чехія викрили call-центр, який ошукав інвесторів на понад 8 млн грн.
