У Гані директорка UNU-INRA закликала Африку визначати власний зелений курс
Директорка Інституту природних ресурсів Африки Університету ООН (UNU-INRA) Фатіма Дентон під час лекції в Аккрі, Гана, заявила, що країни Африки мають самостійно визначати шлях зеленої трансформації з урахуванням потреб континенту в розвитку. Про це повідомляє MyJoyOnline.
Виступаючи на восьмій серії лекцій Kwapong, співорганізаторами якої були UNU-INRA та Університет Гани, Дентон наголосила, що зелений перехід не можна зводити лише до досягнення чистого нульового рівня викидів. За її словами, близько 600 мільйонів людей в Африці не мають доступу до електроенергії, тому континенту необхідно одночасно розширювати доступ до енергії, створювати робочі місця та забезпечувати економічний розвиток.
Ресурси та розвиток
Дентон закликала перейти від самої риторики про перехід до довгострокової трансформації, що відповідала б реаліям і прагненням африканських країн. На її думку, держави континенту мають стратегічно використовувати природні ресурси для інклюзивного зростання, а не відсувати їх убік під впливом глобальних наративів енергетичного переходу.
Вона також поставила під сумнів припущення, що африканські країни можуть оминути звичні етапи розвитку лише завдяки новим технологіям. За словами Дентон, технологічні інновації не гарантують розвитку без сильних інституцій, надійних економічних систем і міцної соціальної основи.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Суперечності декарбонізації
За словами директорки UNU-INRA, рух до низьковуглецевої економіки супроводжується суперечностями: попит на нафту і газ залишається високим, а видобуток триває також у промислово розвинених країнах, зокрема серед великих європейських виробників. Як приклад складного вибору між розвитком та декарбонізацією вона навела ресурси природного газу і скрапленого природного газу Мозамбіку.
Дентон звернула увагу на екологічні та соціальні витрати видобутку критично важливих мінералів, значну потребу виробництва зеленого водню у воді та ризики глибоководного видобутку для потенційно вразливих морських екосистем. Вона також поставила питання, чи здатне кліматичне фінансування забезпечити справедливий і сталий перехід, якщо воно посилює фіскальну вразливість країн, що розвиваються.
На думку Дентон, на вуглецеві ринки впливають не лише ринкові сили, а й політика та інституції. Вона закликала враховувати африканську експертизу і пріоритети під час формування енергетичних та економічних стратегій, а також вивчати досвід приватного сектору й місцевих громад.
