У Непалі дорослі частіше тяжко хворіють на японський енцефаліт — Kathmandu Post
У Непалі від червня зафіксували 121 випадок японського енцефаліту, 26 із яких завершилися смертю. Летальність становить 21,5% — це найвищий показник серед трансмісивних захворювань у країні, повідомляє Kathmandu Post з посиланням на дані міністерства охорони здоров’я.
Посадовці очікують подальшого збільшення кількості інфекцій, оскільки триває пік сезону захворювання. Цього року випадки японського енцефаліту виявили у 84 місцевих одиницях 36 округів усіх семи провінцій країни.
Невакциновані дорослі в групі ризику
Фахівці відзначають зміну вікової структури захворюваності. Раніше тяжко хворіли та помирали переважно діти, однак тепер тяжкі випадки й смерті дедалі частіше фіксують серед людей віком понад 30 років. Більшість людей цієї вікової групи не отримувала щеплення від японського енцефаліту.
За даними урядовців, 77% смертей припали на людей віком понад 50 років, а всі померлі не були вакциновані. Найбільше смертей — щонайменше шість — зафіксували в окрузі Джхапа. По дві смерті зареєстрували в округах Сунсарі, Саптарі, Парса, Кайлаї та Арґхакханчі.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
У 2022 році від японського енцефаліту померли щонайменше чотири людини з 79 інфікованих, у 2023 році — 20 зі 108, у 2024 році — 28 із 86, а у 2025 році — 41 зі 183. Найвищою летальність була у 2024 році — 33%.
Кампанії вакцинації
Непал почав вакцинацію проти японського енцефаліту у 2006 році, а з 2015-го щеплення входить до рутинної програми та безоплатно доступне в державних медзакладах. Водночас програма не охоплює дорослих, хоча саме серед них останніми роками фіксують багато тяжких випадків.
Міністерство охорони здоров’я завершило підготовку до вакцинації людей віком понад 30 років у трьох місцевих одиницях округу Кайлаї — Дхангадхі, Ламкічуха та Гходагході. Вакцинацію в усьому окрузі Джхапа планують розпочати 21 вересня. Водночас уряд цього року не виділив коштів на щеплення всього невакцинованого населення.
Японський енцефаліт передається через укуси інфікованих комарів роду Culex, які розмножуються, зокрема, на рисових полях. Свині та качки є природними резервуарами вірусу. Специфічного лікування хвороби немає: медична допомога спрямована на контроль симптомів і ускладнень. За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько третини людей із тяжким перебігом хвороби помирають, а до половини тих, хто вижив, можуть мати тяжкі довічні порушення.
