У Пакистані назвали причини невдачі геоекономічного курсу — Dawn
Геоекономічний курс Пакистану, закладений у першій Національній політиці безпеки 2022 року, не досяг поставлених цілей через політичну нестабільність, протекціонізм і напружені відносини із сусідами. Таку оцінку в колонці для Dawn висловив стратегічний аналітик у сфері міжнародної безпеки.
Документ, представлений прем'єр-міністром Імраном Ханом у січні 2022 року, мав стати основою орієнтованого на громадян геоекономічного курсу та економічної безпеки. Однак після усунення уряду партії PTI політика, за оцінкою автора, втратила інституційну підтримку. Наступні коаліційні адміністрації були зосереджені на політичному виживанні та термінових фіскальних проблемах, а не на довгостроковій економічній інтеграції.
Тарифи та експорт
Автор вважає, що геоекономічна модель потребує лібералізованої торгівлі, відкритих кордонів і конкурентного експорту. Водночас Пакистан, за його словами, зберігає протекціоністський режим: середній тариф на проміжні товари становить 8%, що вдвічі перевищує показники Індії та Бангладеш. Як стверджується в колонці, це обмежує участь пакистанської промисловості у світових ланцюгах постачання.
На момент ухвалення Національної політики безпеки загальний обсяг експорту Пакистану досяг рекордних 39,52 млрд доларів. У наступні роки політична нестабільність і зростання тарифів на енергію спричинили скорочення експорту, зазначає автор.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Напруга на кордонах
Ще одним обмеженням аналітик назвав конфліктне регіональне оточення. Домовленість Індії та Пакистану 2021 року про суворе дотримання припинення вогню вздовж Лінії контролю спершу розглядали як можливість для поступової нормалізації. Автор пише, що відсутність структурного діалогу з Нью-Делі, рішення Індії щодо Договору про води Інду 1960 року та чотириденні збройні зіткнення у травні 2025 року звели ці перспективи нанівець.
Очікування, що режим талібів в Афганістані допоможе забезпечити транзитні коридори до Центральної Азії, також не справдилися, пише автор. Він пов'язує це зі сутичками на пакистансько-афганському кордоні, обмеженнями торгівлі та безпековою кризою. За його оцінкою, торгівля з Афганістаном, афганський транзит через Пакистан і експорт до третіх країн через пакистанську територію скоротилися. Економічні зв'язки з Іраном, попри стабільні дипломатичні відносини, також обмежують санкції США, зазначає аналітик.
Серед запропонованих кроків автор назвав міжпартійний консенсус щодо економічної дипломатії, зниження тарифних бар'єрів, диверсифікацію експорту поза текстильною галуззю, розвиток прикордонних економічних зон і транзитних терміналів. Також він вважає, що Ісламабад має використовувати партнерство з Пекіном для наступного етапу Китайсько-пакистанського економічного коридору.
