У Польщі повідомляють про масштабні збої в роботі GPS
У Польщі цього літа різко зросла кількість перебоїв у роботі GPS та інших супутникових навігаційних систем. Проблеми вже впливають не лише на смартфони, а й на дрони, транспорт, судноплавство та авіацію. Польський Інститут телекомунікацій заявляє, що джерело перешкод має зовнішній характер і пов’язане з роботою систем радіоелектронної боротьби в районі Балтійського моря.
Проблеми із супутниковою навігацією в Польщі фіксують не вперше. Аномалії спостерігають ще із січня 2024 року, але на початку 2026-го ситуація різко змінилася. За даними моніторингової станції польського Інституту телекомунікацій у Гданську, у травні та червні тривалі перешкоди одночасно в усіх діапазонах GNSS фіксували приблизно у 70% днів. Повністю спокійних днів було дуже мало — лише 10% у травні та 13% у червні.
У перші 19 днів серпня масштабні збої зафіксували вже у 63% днів. Тобто проблеми з навігацією виникали в середньому приблизно кожні два дні. Йдеться не лише про GPS. Перешкоди зачіпають різні системи глобальної супутникової навігації — GPS, Galileo, GLONASS та BeiDou. Коли сигнал порушується, пристрій може показувати неправильне місцезнаходження, втрачати зв’язок із супутниками або взагалі не прокладати маршрут.
Що відбувається зі смартфонами
Найпомітніше проблему можуть бачити звичайні користувачі смартфонів. Карта може раптово показати людину не там, де вона насправді перебуває, або перестати нормально будувати маршрут.
Особливо неприємно це може бути під час поїздок у незнайомій місцевості. Якщо телефон втрачає супутниковий сигнал або отримує неправильні координати, водій чи пасажир може побачити на карті зовсім іншу точку.
Проблеми також зачіпають сервіси міського та спільного транспорту. Наприклад, велосипеди, самокати чи автомобілі на карті можуть відображатися не на своїх реальних позиціях. Тому польський Інститут телекомунікацій радить людям не покладатися лише на карти у смартфоні. За можливості варто мати завантажені офлайн-карти та пам’ятати про звичайні способи орієнтування.
Проблеми вже стосуються дронів і кораблів
Наслідки значно ширші, ніж звичайні незручності для користувачів телефонів. Перебої з навігацією ускладнюють польоти цивільних і комерційних дронів, яким потрібні точні координати для стабільної роботи. Проблема також торкнулася судноплавства. Через спотворений сигнал корабель може отримувати неправильну інформацію про власне місцезнаходження.
21 серпня 2026 року польський тральщик ORP Albatros зазнав GPS-глушіння під час роботи в Балтійському морі. Факт перешкод підтвердило Об’єднане командування сил НАТО в Брунссумі. У липні польські станції в Помор’ї зафіксували майже 90 годин перешкод. Тоді проблема особливо сильно зачепила діапазон L1, який має велике значення для цивільних користувачів.
Польща говорить про зовнішнє джерело перешкод
Польський Інститут телекомунікацій заявляє, що джерело проблеми знаходиться не всередині країни. За його оцінкою, перебої пов’язані з роботою систем радіоелектронної боротьби в районі Балтійського моря. Експерти наголошують, що перешкоди мають постійний характер і, ймовірно, триватимуть доти, доки в регіоні використовуватимуть системи радіопридушення. Подібні висновки отримали і незалежні компанії, які проводять власні вимірювання.
Окремо польський ресурс Interia писав, що фахівці Гданського технологічного університету, Морського університету Гдині та Інституту телекомунікацій протягом кількох місяців пов’язували основні джерела перешкод і так званого спуфінгу з Калінінградською областю. Спуфінг відрізняється від звичайного глушіння. У випадку глушіння приймач фактично перестає нормально отримувати сигнал. А під час спуфінгу йому можуть нав’язувати неправильний сигнал, через що пристрій визначає неправильні координати.
У Литві цього року повідомляли про розширення інфраструктури спуфінгу в Калінінградській області. За оприлюдненими оцінками, кількість антен там могла зрости від кількох на початку 2025 року до кількох десятків, а потенційна зона впливу може сягати сотень кілометрів. При цьому важливо: зв’язок конкретних джерел перешкод із Росією є оцінкою експертів та офіційних структур, а не доказом того, що кожен окремий збій GPS був навмисною російською операцією.
Чому Польща особливо вразлива
Польща географічно близька до Калінінградської області. Через це частина її території потрапляє в зону впливу систем радіоелектронної боротьби, особливо на певних висотах. Проблема не обмежується Польщею. Подібні випадки регулярно фіксують у Балтійському, Скандинавському та Чорноморському регіонах. Естонія, Латвія, Литва, Фінляндія та Швеція також повідомляли про зростання кількості інцидентів.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну такі випадки стали помітно частішими. Західні чиновники та експерти неодноразово пов’язували частину інцидентів із російськими системами РЕБ. Росія, зі свого боку, заявляє, що використовує такі засоби для захисту від українських безпілотників. Втім, країни Балтії та Північної Європи наголошують, що масштаб перешкод виходить далеко за межі безпосередньої зони бойових дій і може створювати ризики для цивільної інфраструктури.
Польща шукає спосіб менше залежати від GPS
Польські фахівці вже працюють над системами, які дозволять краще відстежувати подібні збої. Зокрема, країна розвиває власний моніторинг на базі мережі ASG-EUPOS. Також планують створити окрему мережу сенсорів під управлінням Польського космічного агентства. Її завданням буде швидше виявляти перешкоди та визначати, де вони виникають.
Це важливо не лише для звичайних користувачів. Стабільна навігація потрібна авіації, судноплавству, безпілотникам, логістиці та великій кількості сучасних систем. Поки ж польські фахівці радять ставитися до GPS не як до абсолютно безпомилкового сервісу, а як до системи, яка теж може вийти з ладу. Тому офлайн-карти, резервні способи навігації та звичайне орієнтування знову стають актуальними.
У довгостроковій перспективі Польща та інші європейські країни намагаються зробити навігацію стійкішою до глушіння та спуфінгу. Адже проблема вже перестала бути суто технічною — вона безпосередньо пов’язана з безпекою в Балтійському регіоні та ширшим протистоянням у Європі. Про це повідомляє Euronews.
До Польщі прибула перша партія з 28 південнокорейських танків K2 за другою виконавчою угодою з Південною Кореєю. Загальна кількість таких машин у польській армії вже зросла до 208 одиниць.
