Україна намагається уникнути бюджетної кризи, яка насувається у найближчі місяці. Дотепер в уряді намагалися спростувати заяви про «фінансову катастрофу». Але в західних ЗМІ почала з’являтися інсайдерська інформація про дедлайни для наповнення українського бюджету, який може збанкрутувати без зовнішніх вливань ледь не до кінця весни. Йдеться про кредитні транші Міжнародного валютного фонду та Євросоюзу.
Загасити хвилю негативних очікувань спробував навіть глава Нацбанку Андрій Пишний. Він виступив із заявою, що Україна має план «Б» на випадок, якщо фінансування від ЄС не надійде у перші тижні квітня.
UA.News розповідає, чому Україна й досі не отримала рятівний кредит від Євросоюзу на 90 млрд євро. Як політичні ігри та російські консультанти впливають на антиукраїнську позицію угорського прем’єр-міністра. І чи отримає Україна обіцяний Євросоюзом пакет фінансової допомоги, якщо партія Віктора Орбана програє на парламентських виборах 12 квітня.
На межі фінансової прірви?
У квітні Україні загрожує ситуація, коли не буде чим фінансувати власні видатки. Щоб закрити потреби армії та соціальні виплати держава вже бере кошти з бюджетних резервів, що заплановані на другу половину 2026 року. Про це ще 23 лютого застеріг голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.
«Не у всіх колег (у Верховній Раді та Уряді) є передчуття фінансової трагедії. Воно є в мене, у міністра фінансів є, бо він розуміє, що у квітні не буде чим фінансувати видатки. Сьогодні вже ми використовуємо ті кошти, що були закладені на друге півріччя», — зауважив очільник парламентського комітету.
Це твердження через кілька днів спростувала прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. Вона заявила, що уряд не очікує в квітні «жодної катастрофи» і розраховує на вчасне надходження коштів від Євросоюзу та Міжнародного валютного фонду.
На початку березня Україна й справді отримала перший транш у розмірі $1,5 млрд від МВФ за новою чотирирічною програмою в межах Механізму розширеного фінансування (EFF). Це знизило потреби офіційного Києва у зовнішньому фінансуванні та віддалило проблеми з бюджетом.
Проте навіть з такими грошима МВФ Україна зможе залишатися платоспроможною лише до початку травня — таку інсайдерську інформацію повідомило Politico. Обізнані у питаннях державного фінансування високопосадовці визнали, що без траншу МВФ ситуація виглядала ще гіршою. Враховуючи цьогорічний дефіцит бюджету в розмірі не менше $50 млрд, гроші мали б закінчитися ще до кінця березня.
Український уряд все ж таки очікує, що у квітні надійде перший транш у межах кредиту від Європейського Союзу. Проте якщо Брюссель зволікатиме з виділенням кредиту, то Україні може знадобитися до 30 млрд євро двосторонніх позик, щоб залишатися на плаву до вересня.
Рятівний кредит на 90 млрд євро
У грудні минулого року лідери ЄС погодили для України масштабну фінансову підтримку на 90 млрд євро, які виділятимуть частинами упродовж подальших двох років. Позику забезпечать із бюджетних резервів Євросоюзу із погашенням за рахунок майбутніх російських репарацій.
У січні–лютому 2026 року Європарламент дозволив активувати розширену співпрацю для відкриття кредиту для України (Loan for Ukraine) на 90 млрд євро на період 2026–2027 років. А також перейшов до ухвалення інших необхідних законопроєктів. Загалом для відкриття кредиту Україні необхідно було затвердити три законодавчих акти:
Про імплементацію посиленої співпраці щодо заснування кредиту підтримки України на 2026 та 2027 роки.
Про внесення змін до програми Ukraine Facility.
Про внесення змін до багаторічної фінансової рамки на 2021–2027 роки.
Ці законопроєкти планували ухвалити у Раді Євросоюзу та урочисто підписати у Європарламенті 24 лютого, якраз до четвертої річниці повномасштабного вторгнення РФ. Але Угорщина провалила голосування за зміни до довгострокового бюджету ЄС та заблокувала багатомільярдний кредит, перекресливши домовленості, які були досягнуті торік у грудні. Проти участі у допомозі Україні виступили також Словаччина та Чехія.
Як розблокувати кредит, обговорювали міністри фінансів під час засідання Ради ЄС, що відбулося 10 березня у Брюсселі. За його результатами європосадовці заявили, що знайдуть можливості для фінансування України, навіть якщо Угорщина та Словаччина продовжать блокувати обіцяний кредит на 90 млрд євро.
У Брюсселі є два плани вирішення цієї проблеми. Насамперед лідери ЄС сподіваються переконати прем’єр-міністрів Угорщини та Словаччини дотриматися початкової обіцянки та погодити кредит для України. Такі перемовини планують провести на саміті наступного тижня.
Якщо ж Віктор Орбан та Роберт Фіцо відмовляться, то країни Балтії та Північної Європи планують самостійно надати Україні кошти, щоб вона могла закрити видатки до першої половини цього року. Попередньо йдеться про 30 млрд євро у вигляді двосторонніх позик, які не потребуватимуть централізованого рішення Євросоюзу.
Вето Орбана на допомогу Україні
Проти України Віктор Орбан розгорнув інформаційну кампанію, яка мала б підвищити його рейтинги у боротьбі за владу — 12 квітня в Угорщині пройдуть парламентські вибори.
20 лютого прем’єр-міністр Угорщини заявив, що блокуватиме виділення кредиту, бо українці відповідальні за зупинку транзиту російської нафти трубопроводом «Дружба». У відповідь МЗС України нагадало, що повідомило Будапешту про удари РФ по вузлу нафтопроводу на Львівщині ще 27 січня, а звинувачувати Україну в затримці постачань — нелогічно.
Антиукраїнську риторику продовжив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. На засіданні Ради ЄС 23 лютого він сказав, що РФ «не обстрілювала інфраструктуру нафтопроводу «Дружба», а Україна припинила транзит через «внутрішнє політичне рішення».
Пізніше Сіярто розширив свої звинувачення на адресу Києва. Після розмови з російськими урядовцями він заявив, що Україна нібито атакувала трубопровід «Турецький потік» на території Росії. Угорський міністр поскаржився: «Україна вже блокує наші постачання нафти, а тепер вони також націлені на наші постачання газу». Натомість в МЗС України звинуватили угорського міністра у заявах та діях на користь Росії.
Дружні відносини з РФ, що продиктовані «економічним прагматизмом», та Україна у ролі «зовнішнього ворога» стали ключовими темами виборчої кампанії, яку проводить правляча партія Віктора Орбана «Фідес». Враховуючи відставання від опонентів — опозиційна партія «Тиса» Петера Мадяра має перевагу у рейтингах на 15% — Орбан підвищує ставки антиукраїнською риторикою.
5 березня Віктор Орбан заявив, що президент України Володимир Зеленський нібито погрожував йому під час брифінгу за те, що він блокує кредит Євросоюзу.
Дослівно Зеленський сказав: «Надіємось, що одна особа в Європейському Союзі не буде блокувати 90 млрд або перший транш з 90 млрд і в українських воїнів буде зброя. Інакше дамо адресу цієї особи нашим збройним силам. Нехай вони йому дзвонять і з ним спілкуються своєю мовою».
Скориставшись таким інфоприводом, Віктор Орбан пішов далі: на камеру подзвонив родині та попередив про нібито погрози від України. Такий перформанс угорського лідера мав на меті дискредитувати Україну в очах європейського суспільства та виставити українців «агресорами».
Не виключають, що авторство таких антиукраїнських кроків Орбана належить групі кремлівських політтехнологів, які прибули до Будапешта. Західні ЗМІ дізналися, що експерти діють під кураторством Сергія Кирієнка, заступника керівника адміністрації президента РФ, який раніше керував такими інформаційними кампаніями.
Попри брудні технології та потужну російську підтримку, соцопитування поки що показують ймовірний програш Віктора Орбана на виборах 12 квітня.
У європейських столицях припускають, що опонент Орбана — Петер Мадяр, швидше за все, зніме вето із європейського кредиту для України, якщо прийде до влади. Але умовами для цього мають стати відновлення транзиту російської нафти через «Дружбу» та поступки з боку ЄС: розмороження європейських дотацій для Угорщини або погодження фінансування на 16 млрд євро через програму SAFE.
