Угорщина продовжила режим кризи через масову міграцію
Уряд Угорщини продовжив до 31 грудня дію режиму «кризи через масову міграцію», який надає владі надзвичайні повноваження. Прем’єр-міністр Петер Мадяр 4 вересня повідомив у Facebook про продовження заходів ще на чотири місяці та заявив, що уряд партії «Тиса» не пом’якшуватиме правове регулювання щодо нелегальної міграції.
Як повідомляє Balkan Insight, законодавство про цей режим запровадив попередній уряд Віктора Орбана у 2016 році після міграційної хвилі 2015–2016 років. Тоді через Угорщину за кілька місяців пройшли близько 400 тисяч людей, переважно з Близького Сходу та Північної Африки.
Критика правозахисників
Human Rights Watch закликала угорську владу припинити дію режиму кризи, забезпечити ефективний доступ до процедури надання притулку та привести систему у відповідність до права ЄС і міжнародного права. Управління Верховного комісара ООН у справах біженців також заявило, що чинні правила й надалі позбавляють багатьох людей, які можуть потребувати міжнародного захисту, доступу до процедур надання притулку.
Суд Європейського Союзу в грудні 2020 року визнав несумісними з правом ЄС широкі повноваження Угорщини щодо видворення мігрантів у межах цього режиму. У червні 2024 року суд призначив країні одноразовий штраф у 200 млн євро та штраф у 1 млн євро за кожен день до приведення законодавства у відповідність до рішення. За даними видання, сума штрафів уже перевищила 1 млрд євро.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
За чинними правилами людей, яких угорська влада вважає такими, що незаконно перебувають у країні, можуть видворити без можливості подати заяву про притулок або оскаржити рішення в суді. Угорський Гельсінський комітет заявляє, що таких людей зазвичай виштовхують через прикордонну огорожу до Сербії без індивідуального оформлення процедури. Офіційна статистика за 2025 рік фіксує 4 389 так званих випадків pushback.
Переговори з ЄС
Мадяр пояснював продовження режиму, зокрема, ситуацією в іспанському ексклаві Сеута наприкінці липня. Він також вимагав, щоб Європейська комісія фактично списала для Угорщини щоденний штраф. Після зустрічі в Будапешті з президентом Європейської народної партії Манфредом Вебером Мадяр заявив, що заручився його співпрацею в переговорах про послаблення фінансового навантаження.
Дослідник будапештського аналітичного центру Republikon Мартон Шлангер припустив, що жорстка позиція угорського уряду може бути частиною переговорів щодо нового Пакту ЄС про міграцію та притулок. На його думку, влада може сформувати максималістську позицію, від якої згодом відмовиться в обмін на важливішу мету — не приймати переміщених мігрантів і не сплачувати за їхнє утримання в інших країнах ЄС.
