Україна передала партнерам список із понад 100 виробників балістики РФ
Україна передала міжнародним партнерам список із понад 100 російських підприємств, які виробляють балістичні ракети та їхні компоненти. Київ очікує, що у вересні-жовтні ці компанії внесуть до санкційних списків союзників, а також посилять контроль за іноземними деталями, які Росія використовує у своїй зброї.
Україна закликає партнерів синхронно запровадити санкції проти російських підприємств, пов’язаних із виробництвом балістичних ракет. Йдеться не лише про обмеження для самих заводів, а й про перекриття доступу Росії до іноземних компонентів, матеріалів та обладнання.
Про це на пресконференції в Києві повідомив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк. За його словами, українська сторона вже передала партнерам відповідні матеріали. У списку — понад 100 російських підприємств, які, за даними України, мають стосунок до виробництва балістичних засобів ураження.
«Один із перших пунктів нашого плану — це максимальна синхронізація. Тобто в усіх юрисдикціях країн, які приймають санкції проти Росії, всі ідентифіковані нами російські виробники балістичних засобів ураження повинні бути санкціоновані», — сказав Власюк.
Україна очікує, що союзники внесуть усі ідентифіковані підприємства до своїх санкційних списків уже у вересні-жовтні 2026 року. Київ вважає, що одночасні обмеження в різних країнах значно ускладнять для Росії можливість обходити санкції та продовжувати виробництво ракет.
Україна хоче перекрити Росії іноземні компоненти
Окремий напрямок українського плану — контроль за іноземними технологіями та деталями, які потрапляють у російську зброю. Власюк зазначив, що у російських ракетах, зокрема «Іскандер-М» та ракетах для комплексів С-400, продовжують знаходити електронні компоненти іноземного виробництва. Серед країн походження таких деталей він назвав США, Японію, Німеччину, Тайвань, Францію, Велику Британію та Швейцарію.
За його словами, особливо важливими для російської балістики є системи навігації та наведення. Йдеться, зокрема, про супутникову навігаційну систему «Комета» та автономні інерціальні системи. «Балістика — найвимогливіша з точки зору якості та характеристик продукції. Основними критичними елементами є супутникова навігаційна система "Комета" та автономні інерціальні системи наведення, де застосовуються іноземна мікроелектроніка», — наголосив Власюк.
Україна пропонує партнерам посилити експортний контроль. У деяких випадках Київ хоче запровадити ліцензування або навіть повністю заборонити постачання чутливих компонентів до третіх країн, через які вони можуть зрештою потрапити до Росії.
Тобто йдеться не лише про те, щоб заборонити продаж деталей безпосередньо російським компаніям. Україна хоче перекрити схеми, за якими необхідні технології спочатку потрапляють до інших держав, а звідти вже переправляються до РФ.
Під ударом можуть опинитися матеріали та обладнання
Українська сторона також підготувала перелік критично важливих матеріалів і речовин, необхідних для російського ракетного виробництва. У ньому — понад 10 позицій. Серед них Власюк назвав перхлорат амонію, алюмінієвий порошок та вольфрам. Окремо Україна звертає увагу партнерів на металообробні верстати з числовим програмним керуванням.
Таке обладнання потрібне російському військово-промисловому комплексу для виробництва різних деталей. Тому Київ пропонує обмежувати не тільки готову продукцію, а й усе, що необхідне для роботи оборонних підприємств. За словами Власюка, жорсткіший експортний контроль може безпосередньо вплинути на здатність Росії виробляти нові ракети.
«Кінетичні санкції» проти російського ВПК
Український план передбачає не лише економічні обмеження. Власюк також використав поняття «кінетичні санкції» — так в Україні називають удари по об’єктах російського військово-промислового комплексу.
Як приклад він навів «Комбінат Каменський», який виробляє компоненти для ракетного палива. Таким чином, українська стратегія передбачає одночасний тиск на російську оборонну промисловість різними способами.
З одного боку, йдеться про санкції та експортний контроль. З іншого — про фізичне ураження підприємств, які безпосередньо забезпечують російську ракетну програму. Мета такого підходу — максимально ускладнити Росії виробництво та використання балістичних ракет.
Україна закликає ЄС не чекати жовтня
Окремо Власюк розповів про переговори з Європейським Союзом. За його словами, ЄС уже працює над 22-м пакетом санкцій, значна частина якого буде спрямована проти російського військово-промислового комплексу та виробництва балістики. Водночас Україна вважає, що чекати на великий пакет до кінця жовтня не варто.
Київ пропонує європейським партнерам спочатку ухвалити окремий пакет саме проти російської балістики, а вже потім доповнювати санкції новими обмеженнями. «Великий 22-й пакет — це не раніше кінця жовтня. Ми б хотіли, щоб уже у вересні вони прийняли найближчий проміжний пакет саме на протидію балістиці, а потім ще один, наприклад, у жовтні», — пояснив Власюк.
Він зазначив, що Україна, Велика Британія та Канада вже використовують підхід із меншими санкційними пакетами. На думку Києва, це дозволяє швидше реагувати на нові дані про російський ВПК та перекривати окремі канали постачання.
Таким чином, Україна хоче посилити тиск на російську ракетну промисловість одразу за кількома напрямами. Йдеться про санкції проти понад 100 підприємств, контроль за іноземною електронікою, обмеження поставок критичних матеріалів та обладнання, а також удари по підприємствах російського ВПК. Про це на пресконференції у Києві повідомив уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.
Пекін заявив, що вживатиме заходів у відповідь на розширення вторинних санкцій США проти китайських компаній, які співпрацюють з Іраном.
