В Анголі знайшли десятки потенційно нових для науки видів тварин
У віддаленому районі східної Анголи науковці виявили десятки видів тварин, які можуть бути новими для науки. Про результати експедиції на плато Лісіма повідомили організатори дослідження, зазначивши, що серед знахідок — зокрема комахи, такі як цвіркуни та інші маловивчені види.
Плато Лісіма розташоване у високогірній частині Анголи та є важливим природним регіоном, де беруть початок річкові системи Конго, Окаванго, Замбезі та Кванзи. Попри його значення, ця територія тривалий час залишалася недостатньо дослідженою через складний рельєф і наслідки громадянської війни, яка тривала в країні 27 років і завершилася у 2002 році.
Організатори називають Лісіму “однією з останніх великих біорізноманітних білих плям Африки”, адже болота, водно-болотні угіддя, луки та ліси цього регіону досі зберігають багато невивчених видів.
Нове дослідження під назвою Cassai Life Atlas провела у лютому організація The Wilderness Project, заснована південноафриканським дослідником Стівеном Бойзом. Воно стало продовженням попередніх досліджень, які виконувалися в межах проєкту National Geographic Okavango Wilderness Project.
У роботі взяли участь 16 фахівців із різних країн Африки та світу. За словами організаторів, експедиція дозволила отримати найдетальнішу на сьогодні картину біорізноманіття плато.
Дослідники наголошують, що остаточна кількість нових видів може виявитися значно більшою, оскільки попереду ще процес наукового опису та класифікації знайдених зразків.
Серед найцікавіших відкриттів – потенційно новий вид коронованого павука-краба, який світиться синім кольором під ультрафіолетовим світлом. Причини цього явища нині залишаються невідомими.
Також експедиція виявила павука-колопряда, який наслідує зовнішній вигляд отруйного жука-сонечка. Така мімікрія допомагає йому уникати хижаків.
Під час дослідження було зафіксовано 103 види стрекоз і бабок. Вісім із них раніше не були описані наукою. Крім того, науковці виявили вісім нових видів молей.
Також було знайдено три раніше невідомі види коників і цвіркунів.
Окрім потенційно нових видів, експедиція задокументувала й рідкісних представників фауни, які вже відомі науці.
Серед них – габонська гадюка, яка має найдовші серед усіх отруйних змій ікла завдовжки до п’яти сантиметрів.
Також дослідники виявили безкрилу муху – паразита, який живе на кажанах, пересувається крізь їхнє хутро та живиться кров’ю.
Ще однією незвичною знахідкою стала багатопірчаста міль, крила якої складаються не з суцільної мембрани, а з тонких пір’їноподібних відростків.
Керівник експедиції Роб Тейлор назвав польові дослідження “привілеєм і захопливою пригодою”.
Він розповів, що найбільшим випробуванням для команди стала робота в розпал сезону дощів.
“З логістичної точки зору це було надзвичайно складно. Не раз наша колона автомобілів застрягала в багнюці на цілий день. Ми також зіткнулися з несправностями генераторів та кількома випадками малярії серед учасників команди”, – сказав Тейлор.
За словами Тейлора, опрацювання результатів і публікація всіх наукових даних можуть тривати від кількох місяців до кількох років.
Після завершення експедиції перед науковцями постало ще одне важливе питання – як забезпечити захист як нововідкритих, так і вже відомих видів.
На думку керівника експедиції, найбільше ризикують види, які мешкають на обмежених територіях або потребують особливих умов існування.
Зокрема, бабки дуже чутливі до змін якості прісної води, яка може погіршуватися через видобуток корисних копалин. Деякі види метеликів залежать від конкретних рослин-господарів, які можуть зникнути через пожежі або вирубування лісів.
Водночас саме віддалене розташування плато допомогло зберегти його екосистему. Доступ до регіону й досі ускладнюють залишки мінних полів, що залишилися після громадянської війни.
The Wilderness Project уже працює над посиленням охорони території.
Разом із партнерами організація домоглася того, що у 2025 році територію площею 5,4 мільйона гектарів офіційно визнали природоохоронною зоною.
Про це повідомляє CNN.
