В Іспанії випустили зубрів для боротьби з лісовими пожежами
У невеликому іспанському селі Ель-Рекуенко стартував незвичний експеримент. Там випустили дев'ять європейських зубрів, які мають допомогти зменшити ризик лісових пожеж, поїдаючи чагарники та суху рослинність.
У селі Ель-Рекуенко в Іспанії розпочали незвичайний природоохоронний проєкт. На початку року там випустили дев'ять європейських зубрів, які мають стати своєрідними «прибиральниками» лісу та допомогти у боротьбі з пожежами.
До стада увійшли п'ять самок і чотири самці. Тварини мешкають на великій огородженій території, а за їхнім життям фахівці спостерігають за допомогою GPS-передавачів. Вчені відстежують, чим харчуються зубри, як вони адаптуються до нових умов і як впливають на рослинність. Місцевість навколо Ель-Рекуенко регулярно потерпає від лісових пожеж. Саме тому дослідники вирішили перевірити, чи можуть великі травоїдні тварини природним шляхом скоротити кількість сухої рослинності, яка часто стає паливом для вогню.
Ідея доволі проста: зубри поїдають траву, чагарники, молоді дерева та іншу рослинність, не даючи їй накопичуватися та висихати під палючим сонцем. Фахівці називають зубрів «ландшафтними інженерами». Вони не лише поїдають рослини, а й витоптують густі зарості, удобрюють ґрунт і створюють більш різноманітні природні зони.
За даними організації Rewilding Europe, дорослий європейський зубр здатний з'їдати до 60 кілограмів рослинності на добу. Учасники проєкту сподіваються, що з часом місцева екосистема стане більш стійкою, а ландшафт наблизиться до того вигляду, який існував до активного розвитку сільського господарства та втручання людини. Втім, ідея повернення зубрів до Іспанії має не лише прихильників, а й критиків.
У науковій статті, опублікованій у 2024 році в журналі Conservation Science and Practice, дослідники поставили під сумнів доцільність такого рішення. Вони звернули увагу на екологічні, правові та етичні питання, а також на можливі ризики для безпеки. Скептики вважають, що місцеві дикі та свійські травоїдні тварини можуть виконувати ті самі функції не гірше за зубрів. Крім того, у них виникають сумніви, чи зможе вид, який зазвичай асоціюється з прохолоднішими регіонами Європи, комфортно почуватися у спекотному та посушливому кліматі Іспанії без постійної допомоги людини.
Одним із аргументів прихильників проєкту є знамениті наскельні малюнки в печері Альтаміра, де зображені бізони. Вони вважають це свідченням того, що великі травоїдні історично були частиною місцевої природи. Проте критики наголошують, що на стародавніх малюнках, найімовірніше, зображений уже вимерлий степовий бізон, а не сучасний європейський зубр.
Схожої думки дотримуються і в Міністерстві екологічного переходу Іспанії. Ще у 2020 році науковий комітет відомства не знайшов переконливих доказів того, що європейський зубр колись мешкав на території країни, тому не рекомендував включати його до переліку місцевих видів. Попри суперечки, дискусія триває. У 2026 році частина науковців заявила, що повторне заселення зубрів може бути виправданим, але для цього потрібні реальні дані.
Саме їх і мають отримати під час експерименту в Ель-Рекуенко. Протягом найближчих двох років вчені аналізуватимуть, наскільки добре тварини адаптуються до нових умов і чи справді вони допомагають скорочувати кількість чагарників, які можуть підживлювати лісові пожежі.
Якщо результати виявляться позитивними, прихильники проєкту отримають вагомі аргументи на користь повернення зубрів у природу Іспанії. Якщо ж очікування не справдяться, це лише зміцнить позиції його критиків. Про це пише Ecoticias.
