Вибори у Бразилії можуть поставити під загрозу захист Амазонії — Mongabay
У Бразилії президентські вибори 4 жовтня можуть визначити подальшу політику захисту Амазонії. Чинний президент Луїс Інасіу Лула да Сілва, який балотується на четвертий непослідовний термін, змагається із сенатором Флавіу Болсонару — старшим сином експрезидента Жаїра Болсонару. За даними опитувань, обидва кандидати, ймовірно, вийдуть до другого туру, запланованого на 25 жовтня.
Адміністрація Лули знизила вирубування лісів в Амазонії до найнижчого рівня за десятиліття. Бразилії належить 60% цього природного регіону. Водночас екологи та аналітики попереджають, що зміна влади може поставити під сумнів результати боротьби з незаконною вирубкою, вторгненнями на землі корінних народів і нелегальним видобутком корисних копалин, повідомляє Mongabay.
Результати операцій із захисту лісів
У корінній території Апітерева в штаті Пара народ паракана поступово повертає землі, де раніше перебували близько 3 тисяч нелегальних поселенців. За президентства Жаїра Болсонару ця територія була найбільш вирубаною серед земель корінних народів Бразилії: лише у 2022 році там знищили площу лісу, майже співмірну з Парижем.
Після вступу Лули на посаду у 2023 році федеральні сили розпочали операцію з демонтажу незаконного поселення Віла-Ренассер. Площа вирубок в Апітереві 2025 року зменшилася до 7,5 квадратного кілометра, а територія опустилася на 12-те місце в рейтингу найбільш вирубаних земель. Однак після скорочення федеральної присутності наприкінці 2024 року там зареєстрували щонайменше дев’ять нападів. У грудні 2025 року під час вивезення незаконно утримуваної худоби в засідці загинув найманий працівник природоохоронного агентства IBAMA.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
У сусідній природоохоронній зоні Тріунфу-ду-Шингу після початку операції Curupira вирубування знизилося з 421,8 квадратного кілометра у 2021 році до 48,07 квадратного кілометра у 2025-му. Федеральні агентства також перекрили незаконний маршрут до золотодобувної шахти в екологічній станції Терра-ду-Мейу, а супутникові знімки фіксують відновлення лісу на місці дороги.
Інфраструктура та міжнародні зобов’язання
Екологи критикують і частину ініціатив уряду Лули. У квітні 2026 року влада оголосила тендери на асфальтування ділянок траси BR-319. Критики проєкту вважають, що він може сприяти появі незаконних відгалужень доріг та новим вирубкам. Занепокоєння також викликає поглиблення русла річки Мадейра для руху барж із соєю: науковці повідомляють про підвищений вміст ртуті в донних відкладах і рибі.
За правління Лули Амазонський фонд збільшив річне фінансування до 1,3 млрд реалів у циклі 2023–2025 років, а доступний обсяг його коштів становить 6,7 млрд реалів. Аналітики вказують, що послаблення природоохоронного контролю може ускладнити виконання зобов’язання Бразилії ліквідувати незаконне вирубування до 2030 року та скоротити викиди на величину до 67% до 2035 року. Це також може позначитися на експорті сої та яловичини до ЄС, де наприкінці 2026 року має набути чинності регламент щодо продукції, не пов’язаної з вирубуванням лісів.