Вода, біометан і нова аграрна стратегія: про що говорили на BLACK SEA GRAIN.KYIV-2026
Український агросектор входить у період, коли просто вирощувати зерно вже недостатньо. Клімат змінюється, вода стає стратегічним ресурсом, електроенергія дорожчає, а конкуренція на світових ринках змушує бізнес шукати нові моделі виживання. Саме про це говорили учасники міжнародної аграрної конференції BLACK SEA GRAIN.KYIV-2026, яка цього року пройшла під гаслом UA Agro Restart: Стратегії майбутнього 2026–2030.
Ключова дискусія заходу фактично зводилася до одного питання: яким буде українське сільське господарство через п’ять-десять років — і чи готова країна до нових реалій.
Бо якщо ще кілька років тому головними темами аграрного ринку були врожайність і логістика, то тепер до них додалися вода, енергонезалежність, переробка і навіть біометан.
Води стає менше, а потреб — більше
Однією з центральних тем конференції стала реформа меліорації та розвиток зрошення. І причина проста: аграрії дедалі сильніше відчувають наслідки зміни клімату.
Посухи, нестача вологи та ризики для врожаю вже перестали бути проблемою лише південних областей. Україна поступово входить у нову реальність, де вода стає одним із головних факторів стабільності агросектору.
Під час панелі заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ірина Овчаренко прямо заявила: меліорація сьогодні — це вже не просто спосіб підвищити врожайність, а питання стратегічної безпеки агровиробництва.
За її словами, із 2021 року в Україні фактично триває повна трансформація системи управління водними ресурсами. Держава змінює законодавство, створює нові механізми управління та передає частину повноважень самим аграріям.
Сьогодні в Україні вже створено 77 організацій водокористувачів, а 14 із них отримали у користування меліоративну інфраструктуру.
«Ми фактично здійснюємо повну трансформацію системи меліорації, залучаючи аграріїв до управління інфраструктурою», — зазначила Ірина Овчаренко.
Втім, головна проблема залишається значно глибшою — держава досі не має повної картини реальних водних ресурсів країни.
Так, в Україні існує водний кадастр і ведуться баланси водоспоживання, однак вони не дають чіткого розуміння, де саме є достатній потенціал для масштабного розвитку зрошення.
Саме тому одним із пріоритетів має стати створення сучасної публічної карти водних ресурсів.
Фактично йдеться про те, що аграрний сектор поступово переходить від принципу «де хочемо — там і поливаємо» до значно жорсткішої логіки: вода стає ресурсом, який доведеться дуже точно рахувати.
Найдорожче у воді — не вода
Окрема дискусія точилася навколо вартості зрошення. За словами Ірини Овчаренко, сьогодні до 80% вартості води формує саме електроенергія. І це створює новий виклик для аграріїв: навіть якщо вода фізично є, її подача стає дедалі дорожчою.
Тому сектор уже зараз шукає нові технологічні рішення — від модернізації систем зрошення до енергонезалежних моделей водопостачання.
І тут тема води несподівано перетнулася з іншою великою темою конференції — біоенергетикою.
Біометан: новий аграрний «блакитний океан»
У межах панелі Food, Fuel, Future: Як Україна масштабуватиме переробку? учасники говорили вже не лише про зерно чи врожайність, а про майбутню модель української економіки.
Голова правління UABIO Георгій Гелетуха назвав біометан одним із найперспективніших напрямів для України. Причина у глобальному переході Європи до декарбонізації. ЄС планує до 2050 року фактично замінити природний газ відновлюваними джерелами енергії, і біометан тут стає ключовим ресурсом.
«Біометан — це повний замінник природного газу», — наголосив Гелетуха.
Сьогодні Європа виробляє лише близько 5 млрд кубометрів біометану на рік, хоча вже до 2030 року планує вийти на 35 млрд кубометрів.
І саме тут, за словами експертів, Україна отримує величезне вікно можливостей.
Великий аграрний сектор, значні обсяги сировини та масштабні господарства дозволяють Україні потенційно будувати великі біометанові заводи, які можуть бути конкурентнішими за європейські.
«Європейський ринок поглинув би цей обсяг із радістю», — зазначив Гелетуха.
Водночас він визнав: повномасштабна війна фактично поставила розвиток цієї галузі на паузу саме в момент її запуску.
Переробка — вже не мода, а необхідність
Ще одна важлива тема конференції — переробка агропродукції.
Український агросектор багато років жив за моделлю експорту сировини. Але тепер бізнес дедалі частіше говорить про необхідність виробляти продукцію з більшою доданою вартістю — від біоетанолу до біометану та глибокої переробки.
Втім, учасники ринку застерігають: хаотичне будівництво заводів без розуміння ринків збуту може обернутися кризою.
СЕО компанії «Галс Агро» Сергій Кравчук прямо порівняв ситуацію з «блакитним океаном» — ринком із величезним потенціалом, але й серйозними ризиками.
«Створення нових потужностей без попереднього узгодження шляхів збуту веде до катастрофи», — наголосив він.
За його словами, Україна вже бачить подібні проблеми у цукровій галузі, а аналогічний сценарій може повторитися і з ріпаковою олією чи біоетанолом.
Тому головний висновок конференції звучав доволі прагматично: майбутнє українського агросектору — не просто у збільшенні виробництва, а у точному балансі між водою, енергією, переробкою та ринками збуту.
І схоже, що найближчими роками саме боротьба за цей баланс визначатиме, хто зможе вижити на новому аграрному ринку.
До слова, УкрАгроКонсалт запрошує власників та керівників аграрних компаній на практичний семінар «Від гектарів до капіталу: як агробізнесу вийти на IPO».
Подія відбудеться 26 травня в Radisson Blu Podil. Організатор – УкрАгроКонсалт. Ринки землі та капіталу в Україні швидко змінюються. Сьогодні вже недостатньо просто володіти землею – важливо вміти перетворити її на масштабований бізнес та інвестиційний продукт.
Це семінар для тих, хто хоче не просто володіти землею, а розуміти, як перетворити її на капітал.
