У серпні 2017 року Антон Ципко, учень 11-го класу навчально-виховного комплексу «Голованівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Т.Г. Шевченка – гімназія», отримав золоту медаль серед українських школярів, зайнявши перше місце на 29-й Міжнародній олімпіаді з інформатики, яка проходила у столиці Ірану — Тегерані.
Антон Ципко отримав 414 балів зі 600. У загальному персональному заліку він став восьмим. 3 2006 року це — найкращий результат серед українців. Срібло отримали Станіслав Томаш (11-й клас, м. Ужгород) та Ілля Коваль (10-й клас, м. Харків).
Антон, розкажіть, будь-ласка, про саму олімпіаду. Навряд пересічні українці розуміють її важливість. Це – Міжнародна олімпіада з інформатики серед школярів з усього світу. Як ви на неї потрапили? Чи потрібно було проходити відбір? Чи вам порекомендував податися туди ваш вчитель?
Антон Ципко: Це – Міжнародна олімпіада з інформатики (ІОІ), найпрестижніше змагання серед школярів по інформатиці, друга найбільша олімпіада за кількістю країн-учасників (після Міжнародної олімпіади з математики). Щоб взяти у ній участь, потрібно спочатку потрапити у топ-8 на Всеукраїнській олімпіаді з інформатики (UOI). Після чого проводять відбірково-тренувальні збори, де протягом тижня ці 8 людей змагаються за право представляти Україну. Після зборів за результатими змагань кращі 4 людини потрапляють на ІОІ.
Це була ваша перша Міжнародна олімпіада, ще й в Ірані. Чим вона відрізнялася від українських, у яких ви брали участь?
А.Ц.: На UOI умови змагання дуже схожі до IOI. В Ірані нас кожного вечора перед туром ізолювали від навколишнього світу: відключали Wi-Fi, блокували сім-карти, які нам видали (а українські там не працюють), не давали нікому увійти в отель, в якому ми жили. У цей час наша делегація отримувала задачі, які будуть наступного дня, та перекладала їх на українську.
Чи було хвилювання? Як його краще подолати, щоб зосередитися на задачах? Що ви можете порадити своїм ровесникам і тим, хто цікавиться інформатикою?
А.Ц.: Хвилювання, звичайно, було, оскільки це була моя перша та остання можливість виступити на такій олімпіаді. У мене було більше хвилювань перед турами, ніж під час. Перед змаганням я люблю слухати музику, але вважаю, що кожний може по-різному його проводити. А під час я повністю відключався від всього та вирішував задачі.
Фото: imzo.gov.uaНайбільше золотих нагород на цій олімпіаді зібрали представники Японії. У чому секрет їх успіху? В одному з інтерв’ю ви говорили, що в Японії сильна підтримка держави. У чому це відображається? Та що Україні потрібно зробити на цьому шляху?
А.Ц.: У них була велика конкуренція за ці 4 місця. Мені здається, що потрібно робити програмування популярнішим серед школярів. Думаю, небагато людей чули про цю олімпіаду.
Поясніть мені, гуманітарію, як треба тренуватися перед такими змаганнями. Вирішувати задачі? Як ви займаєтеся? Достатньо знати певну ступінь математики?
А.Ц.: Останні два роки перед олімпіадою я готувався в найгіршому випадку 3 години в день. Іншв дні – набагато більше. Моїм тренером був вчитель Кременчуцького ліцею «Політ», Мельник Валентин Іванович. Він давай завдання, я їх вирішував. В задачах такого типу, які використовуються на UOI та IOI, потрібно написати програму, яка вирішує певну алгоритмічну задачу. Математика, звичайно, важлива, але на IOI намагаються робити так, щоб математики не мали переваги над програмістами. Потрібно знати базу математики, але не поглиблено.
Що ви відчували, коли тримали у руках прапор своєї країни, як переможець?
А.Ц.: Тоді я взагалі нічого не розумів. Навіть коли стояв на сцені з прапором, я не міг зрозуміти, що отримав золоту медаль.
Зараз ви навчаєтесь в Orange Coast College — одому із найкращих коледжів Лос-Анджелеса. В який момент ви вирішили, що маєте поїхати з України для навчання? Які в вас амбіції? Як бачите своє майбутнє?
А.Ц.: Десь в 11-му класі виришів поступати в США. Мене прийняли в коледж в червні, тобто перед ІОІ. Зараз моя ціль поступити в університет. Очевидно, що я збираюсь пов'язати своє життя з програмуванням, але детальніших планів ще немає.
Спілкувалася Яна Зуєва
