$ 39.67 € 42.5 zł 9.83
+12° Київ +16° Варшава +28° Вашингтон
Антикорупційний суд: Порошенко проти МВФ

Антикорупційний суд: Порошенко проти МВФ

18 Січня 2018 11:33

Як і прогнозувалося в кінці минулого року, в 2018 драма навколо створення антикорупційного суду продовжиться з новими силами. Приводом для чергової жорсткої порції критики на адресу української влади став президентський законопроект про АКС, поданий в Раду 22 грудня 2017. Міжнародні спонсори України очікували побачити документ, яким буде регламентовано утворення судового органу, що відповідає за розгляд справ про корупцію у країні.

Ще на початку грудня 2017 Порошенко і глава МВФ Крістін Лагард домовилися координувати позиції по створенню суду. Це означало подачу в Раду законопроекту на підставі рекомендацій Венеціанської комісії та відповідно до програми співробітництва, по якій Фонд працює з Україною. На Банковій запевняли, що так і вчинили. Президент особисто давав обіцянки, що законопроект враховує рекомендації компетентного органу Ради Європи і не суперечить міжнародним зобов'язанням Києва.

У листі від 15 січня 2018, який МВФ направив українській владі після вивчення президентського законопроекту, мають іншу думку. Жорстка критика і погрози відмовити у наданні майбутніх кредитів – реакція іноземних партнерів на президентський закон. Експерти вважають, що це тільки початок. Міжнародні організації, що підтримують Україну, продовжать тиск на Київ з тим, щоб добитися створення такого АКС, який би влаштував в першу чергу їх.

У чому основні претензії до влади, якою є позиція Києва та думки експертів – в нашому матеріалі.

Претензії МВФ до закону про антикорупційний суд


Основна претензія полягає в тому, що президентський законопроект не відповідає висновкам Венеціанської комісії і суперечить зобов'язанням, які Україна брала перед Фондом. Ключові вимоги/претензії МВФ до закону розбиті на три основні групи.

Роль донорів при відборі суддів


«Кілька положень законопроекту, що стосуються процесу відбору суддів Антикорупційного суду, вимог щодо прийнятності їх кандидатур, а також гарантій їх безпеки, не сприяють незалежності АКС і прозорому призначенню компетентних антикорупційних суддів, які викликали б довіру до себе»

МВФ наполягає на тому, щоб відбором кандидатур займалась Громадська рада міжнародних експертів. Її роль у виборі суддів АКС повинна бути вирішальною, а не консультативною, як запропоновано в проекті закону від президента. Якщо кандидат не буде схвалений ГР, таке рішення повинно бути зобов'язуючим. Членами Громадської ради повинні бути міжнародні організації, включаючи донорів.
«Кандидати на посаду суддів АКС повинні мати бездоганну репутацію, високі професійні якості та спеціальні навички, необхідні для розгляду кримінальних справ, пов'язаних з корупцією»

Деякі вимоги президентського законопроекту Фонд назвав «надлишковими» і занадто суворими, наприклад вимога для кандидатів володіти досвідом боротьби з корупцією в іноземних судах. Або заборона на участь в конкурсі для представників правоохоронних органів або прокурорів, як і використання поліграфів для перевірки благонадійності кандидатів.

Затягування процедури створення АКС


«Цей законопроект не створює достатніх підстав для оперативного початку роботи АКС, всупереч попереднім зобов'язанням України. Більш того, щоб суд запрацював, потрібно прийняти ще один закон, який буде представлений президентом пізніше»

Фонд вважає, що в законі повинно бути вказано точну кількість суддів, що дозволить почати роботу антикорупційного суду.
«Для початку роботи суду повинно бути призначено не менше 50 суддів першої та апеляційної інстанцій. Також необхідно передбачити можливість призначення додаткових суддів АКС у разі, якщо навантаження на АКС буде рости в майбутньому»

Повноваження антикорупційного суду


«Юрисдикція суду, передбачена проектом закону, є недостатньою і включає необґрунтовані відступи для деяких вищих посадових осіб»

У МВФ висунули вимогу, щоб юрисдикція антикорупційного суду відповідала юрисдикції НАБУ і САП.
«Важливо, щоб зусилля АКС були спрямовані виключно на справи, пов'язані з корупцією. Додавання до юрисдикції АКС інших кримінальних справ, які не розслідуються або не переслідуються НАБУ і САП, призведе до перевантаження його досьє та буде відволікати виділені ресурси суду від виконання завдань, заради яких суд був створений»

Обов'язковою умовою має бути розгляд всіх без винятку корупційних справ за участю вищих чиновників під юрисдикцією АКС.

У заключному зверненні сказано, що МВФ не підтримує поточну редакцію закону, внесеного президентом. Іншими словами, Фонд наполягає на своїх вимогах. Як відомо, від їх виконання буде залежати надання майбутніх траншів фінансової допомоги Україні.

Світовий банк висунув умови за МВФ


Слідом за МВФ свої вимоги озвучив і Всесвітній банк у листі від 16 січня. В цілому, ці вимоги збігаються з позицією Фонду:

  • вирішальна роль Громадської Ради міжнародних організацій і донорів;

  • підсудність АКС повинна відповідати юрисдикції НАБУ і САП;

  • реалістичні вимоги до кандидатів на посаду суддів;

  • відмова від положень закону, які гальмують початок роботи антикорупційного суду.


Фінустанова прямо вказала Києву про наслідки неприйняття вимог міжнародних партнерів: аж до перегляду рішення про видачу 800 млн доларів фінансової допомоги:
«Законопроект (про Антикорупційний суд, поданий від імені Порошенка) вимагає перегляду норм, які перераховані нижче, щоб він відповідав рекомендаціям ВК (Венеціанської Комісії - прим.авт.) і задовольняв вимоги Світового банку про надання гарантій на суму близько $ 800 млн на підтримку ключових реформ в Україні»

Позиція влади


Президент Порошенко наполягає на тому, що його законопроект відповідає рекомендаціям, висунутим Венеціанською комісією. Офіційна відповідь Адміністрації президента:
«Сьогодні (15 січня 2017 - прим.авт) проект закону знаходиться у Верховній Раді, тому всі дискусії про ті чи інші норми повинні проходити в рамках правового поля в українському парламенті. Президент Петро Порошенко неодноразово підкреслював, що керівництво держави має політичну волю для створення незалежного Антикорупційного суду»

Петро Порошенко традиційно веде дипломатичну полеміку:
«Запрошую до конструктивної роботи в рамках демократичних парламентських процедур для його успішного прийняття (закону про антикорупційний суд - прим. авт). Після голосування в першому читанні буде час для вдосконалення проекту з метою якомога більш ефективної роботи цього інституту»

Як зазначив глава Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин після зустрічі з президентом 17 січня, Порошенко допускає удосконалення положень закону в законодавчому порядку, але не приймає ультиматумів, висунутих західними партнерами:
«Дискусії щодо окремих положень в парламенті доцільні, ультиматуми з будь-якого боку – ні. Загальна мета – повна відповідність законодавству та рекомендаціям Венеціанської комісії. Але тільки її»

Президент підтримує скасування декларування для антикорупціонерів, зазначив Юрчишин, що також є однією з рекомендацій, висунутих Венеціанською комісією:
«Скасування декларування для антикорупційних активістів. Президент однозначно за. Його політична сила ще раз вносить це питання до порядку денного. Так, політики вимагають ширшого звіту для громадських організацій, але який саме це має бути звіт – треба узгодити з ГО. Або в парламентській дискусії, іншим способом. Але теж не відкладаючи до квітня»

Експертні оцінки ситуації


Експерти оцінюють ситуацію навколо створення антикорупційного суду по-різному. Частина аналітиків дотримується думки, що президент створює ще один підконтрольний адміністрації на Банковій орган. Інші висловлюються, що західні партнери тиском на Київ хочуть отримати структуру, зручну в управлінні з-за кордону, в інтересах міжнародних організацій і донорів України.

Активісти і ГО критикують проект закону Порошенка. Експерт «Реанімаційного пакету реформ» Олександр Леменов:
«Конструкція суду, яку пропонує президент, дуже ретельно узгоджена і продумана юристами адміністрації президента за принципом вигоди «під себе». Законопроект не відповідає основним рекомендаціям Венеціанської комісії. Президент пропонує створити ще одну заполітизовану, залежну організацію, яка буде працювати на владу»

Подібний висновок роблять і в Transparency International Ukraine, коментує юридичний радник Максим Костецький:
«Текст законопроекту №7440 повністю не відповідає рекомендаціям Венеціанської комісії та дає вагомі підстави сумніватися в незалежному і досить конкурентному відборі суддів до нового судового органу»

Незалежність АКС президентський закон обмежує роллю ВККС – судовою інстанцією, яка може накласти вето на рекомендації кандидатів від ГР міжнародних партнерів. По суті – критика зводиться до тих основних тез, які викладені в офіційних листах МВФ і ВБ.

Ще 27 грудня низка ГО та експертів підписалися під зверненням до президента з основними вимогами щодо перегляду положень законопроекту про антикорупційний суд:
«Запропоновані президентом умови відбору суддів і підсудність Вищого антикорупційного суду суперечать рекомендаціям Венеціанської комісії та нівелюють саму суть створення антикорупційного суду»

Серед підписантів: Transparency International Україна, «Антикорупційна реформа Реанімаційного пакету реформ», Центр протидії корупції та інші.

Існує й альтернативна думка: захід тисне на Київ з тим, щоб отримати керований з-за кордону суд. А претензії до влади мають політичний підтекст, вважає експерт Карл Волох.
«Якась група людей в Україні, яка підтримується певними колами на Заході вважає, що все, чого не вистачає Україні – це додати до НАБУ і САП ще Антикорупційний суд, і всі вони перетворяться на щось і будуть вирішувати долю корупціонерів. По суті ж, ця група людей намагається створити крихітний суд, керований в ручному режимі, швидше за все, з посольства США, як сьогодні управляється НАБУ. Саме це закладено в документі МВФ з претензіями до законопроекту Адміністрації президента»

Волох називає пресинг заходу таким, що не відповідає інтересам України. Детальніше з думкою експерта можна ознайомитися в нашому ексклюзивному матеріалі:

Карл Волох: Антикорупційний суд – спроба Заходу створити підконтрольний НАБУ судовий орган


На думку більшості сторін, процес створення АКС затягується. Якщо міжнародним партнерам вдасться переконати Банкову прийняти свої вимоги, поточна редакція може бути відкликаною. На розробку нової версії буде потрібемй час. І навіть якщо проект закону узгодять в Адміністрації з МВФ і ко, немає впевненості в тому, що такий варіант підтримає парламент. З огляду на конфлікт між НАБУ, як ключової ланки у визначенні юрисдикції антикорупційного суду, і Верховною Радою, яка не довіряє антикорупційному відомству.

У цій зв'язці перша роль знову відводиться президенту. Який напевно захоче балансувати між контролем Ради і лояльністю міжнародних партнерів України. І виторгувати прийнятний для себе варіант з антикорупційним судом.

Марія Гелюх