
Вже навіть Трамп заявив, що Зеленський і путін можуть особисто зустрітися у Туреччині.
Проте, як видно з новин, участь путіна у переговорах взагалі не розглядається.
Він просто не готовий зустрітися із Зеленським, якого російська пропаганда давно називає нелегітимним президентом. Путін переконаний, що президент України — маріонетка європейських лідерів, тому не бачить сенсу в особистій зустрічі. А ще — він просто боїться такої зустрічі.
Отже, російська влада, судячи з новин, діятиме інакше: путін до Стамбула не поїде — мовляв, «це не його рівень». Туди вирушить делегація, сформована з його довірених осіб. Очевидно, розрахунок на те, що й український президент не братиме особистої участі, бо рівень делегатів з російського боку не відповідає рівню голови держави.
Офіційно ж відсутність путіна обгрунтують або тим, що бракує часу для підготовки зустрічі, або нібито нелегітимністю Зеленського, або ж звинуватять Україну в наявності різних указів, які, мовляв, унеможливлюють прямі переговори. Але все це не має значення.
На самій зустрічі російська сторона, найімовірніше, знову запропонує повернутися до того ж варіанту угоди, який обговорювали ще навесні 2022 року. Нічого нового.
Хіба що з поправкою на те, що чотири області росія вже оголосила своєю територією.
Цілком очевидно, що нам знову запропонують свідомо неприйнятні умови, які називатимуть «необхідними для припинення вогню». Це — демобілізація, денацифікація, роззброєння, виведення військ, відмова ЄС від військової допомоги Україні, позаблоковий статус України тощо.
Як можна прийняти такі умови?