$ 39.64 € 42.3 zł 9.75
+25° Київ +25° Варшава +25° Вашингтон
Чому США зазнає поразки від Росії: Україна як полігон та лакмус

Чому США зазнає поразки від Росії: Україна як полігон та лакмус

12 Січня 2018 13:37

10 січня впливовий сенатор-демократ Бен Кардін презентував доповідь «Асиметрична атака Путіна на демократію в Росії та Європі: наслідки для національної безпеки США». Документ є дослідженням, присвяченим таємним операціям Кремля за останні 20 років по всьому світу. 200-сторінковий звіт не просто дає відповіді на питання: «хто винен?» І «що робити?», а й розкриває мотиви і динаміку злочинів РФ.

Володимир Путін прийшов до влади на хвилі Другої чеченської кампанії і продовжив використовувати тероризм і нібито боротьбу з ним, як рішення внутрішніх та зовнішніх проблем. Технологічний і медійний прогрес з часом зробили підривну тактику трохи менш очевидною, але не менш небезпечною.

«Міністр внутрішніх справ Росії одного разу зауважив, «ми перебуваємо на порозі революції» і «щоб запобігти революції, нам потрібна невелика переможна війна», щоб «відволікти увагу мас»

З цієї цитати починається перший розділ «Сходження Путіна і його мотивація» доповіді. Автор уточнює, що незабаром після цих слів Російська імперія вплуталася в кровопролитний конфлікт з Японією.

 

Наріжні камені документа


Документ - комплексне дослідження діяльності російських спецслужб, пропаганди і енергетичного шантажу для дестабілізації ситуації в світі. Він містить результати попередніх розслідувань і рекомендації щодо протистояння в гібридної війні з країною-агресором.

Звіт в своїй основі має кілька ключових тез:

1) Росія, що страждає від бідності і внутрішніх суперечностей, отримала лідера, який усіма доступними методами витравив демократію в своїй країні, після чого почав придушувати її при найменшій нагоді по всьому світу.

2) Для підтримки іміджу сильного глави держави, еліті РФ необхідно було впевнити населення у тому, що країна оточена ворогами і їм необхідно «переможно» протистояти.

3) США за нинішнього стану речей програють цю війну Росії і в разі бездіяльності програє її цілком.

4) Україна стала «боксерською грушею» для РФ, на якій були відпрацьовані всі інструменти гібридної війни: від ідеологічного тиску до прямого військового вторгнення. І на цьому все не закінчиться.

5) Санкції, дипломатичний тиск і інші антиросійські акти протидії в тому вигляді, в якому вони існують зараз, недостатньо ефективні. І перше, що варто визнати, це реальну і дуже предметну небезпеку, яку несе правонаступниця розваленого СРСР.

 

Україна - в центрі уваги


Про те, яку роль відіграє Україна в цій 20-річній (насправді з моменту розвалу «совка») війні Росії з цивілізованим світом дуже яскраво говорить статистика документа.

Україна і слова похідні від назви нашої країни зустрічаються в документі 228 разів (тимчасово окупований Крим - 30). На другому місці Сербія - 135. Грузія, з якою наша ситуація найбільше схожа, згадується 65 разів. Чорногорія і Сирія - 51 і 20 разів відповідно. Сама Росія - 1873. Як мінімум, на кожну десяту згадку злочинних дій РФ - припадає України.

Цифри дають чітке розуміння того, що з урахуванням всіх атак і втручань, ключовим об'єктом зазіхань країни-агресора є саме наша держава. Небезпека ескалації не тільки не позаду, але поки, можливо, не встала навіть в повний зріст.
«Можливо, більше, ніж будь-яка інша країна, Україна відчула на собі всю тяжкість російської гібридної агресії у всіх її формах - смертоносне поєднання з військового вторгнення, вбивств, дезинформаційних кампаній, кібератак, використання енергетичного тиску та корупції»

Автор приходить до логічного висновку, що для придушення агресії РФ світу потрібна сильна Україна, якій необхідно допомагати. Тут можна виділити два основні інструменти, які використовує Росія в боротьбі з Україною та іншими країнами: енергетика і корупція.

 

Не підірваний центр Києва: початок агресії


За відправну точку, з якої почалося пряме втручання Путіна і його команди в справи України, автор вважає Помаранчеву революцію. Мова йде не тільки про кадрову і фінансову підтримку Віктора Януковича і його команди, які пізніше все-таки зіграли свою роль. Бен Кардін називає отруєння Віктора Ющенка імовірною справою рук ФСБ.

Згадується й інший епізод, який, можливо, міг стати першим терактом спецслужб РФ на території України.
«За словами українського експерта Тараса Кузьо, з високою ймовірностю оперативники ФСБ підготували автомобільну бомбу - досить велику, щоб знищити всі будівлі в радіусі 500 метрів - залишивши її біля штабу Ющенка»

Поразка росіян в боротьбі за душі українців тоді, мабуть, навчила їх бути більш ефективними і різнобічними, до чого ані ми, ані світ готові не були.

 

Російський слід української корупції


Про те, що для України боротьба з корупцією вже давно є питанням національної безпеки і економічного виживання, говорять багато. Бен Кардін при цьому прямо заявляє про те, що «корупція - це найкраща зброя Росії проти України» і є «найбільшою вразливістю щодо впливу Кремля».

Автор пише, що кампанією Януковича Путін займався «як своєю», після чого наводить цифри, що за час правління президента-втікача, через нього було роздано 2 мільярди доларів хабарів. Згідно з підрахунками аналітиків – на підкуп йшло по 1,4 мільйона доларів на день.

Мова йде не тільки про хабарі високопоставленим особам для лобіювання своїх інтересів, а й про втрати для економіки. Треба, до речі, розуміти і те, що проукраїнські сили, які не зможуть довести свою здатність протистояти цій проблемі, можуть привести до влади проросійських популістів на хвилі розчарування результатами роботи. Що було після закінчення каденції екс-президента Ющенка ми всі пам'ятаємо.

Дін Кардін, кажучи про нинішню ситуацію в Україні, підкреслює, що створення нових структур для протидії корупції є позитивним сигналом. Проте, прогрес поки не так відчутний, як хотілося б, а самим процесам не вистачає прозорості.

 

Енергетика як зброя


Використання поставок газу як важіль тиску на країни Європи і світу в цілому не є новиною. Проте, Україна виявляється в особливому положенні. Автор підкреслює, що будівництво «Північного потоку-2» і труби в Туреччину не є достатньо економічно обґрунтованими. Реальна мета проектів: позбавити Україну мільярдів доларів від транспортування і отримати ще одну можливість для шантажу Європи.

З приводу першого пункту автор висловлюється в ключових рекомендаціях керівництву своєї країни.
«Уряд США повинен продовжувати виступати проти будівництва Nord Stream 2, проекту, який значно підриває довгострокову енергетичну безпеку Європи і економічні перспективи України»

Вказує сенатор і на те, що гроші від продажу палива йдуть на фінансування військової агресії в інших країнах. Відносно енергетичної безпеки Європи та перетворення газу в зброю (weaponization of Energу), Кардін пише наступне:
«Порушення/припинення енергопостачання – це тактика, яку Кремль неодноразово використовував для досягнення своїх політичних цілей в Європі. Звіт Шведського агентства досліджень з питань оборони показав, що між 1992 і 2006 роком з боку Росії відбувалося 55 відключень енергії. Незважаючи на те, що російські офіційні особи заявили, що проблеми виникали з технічних причин, аналітики відзначають, що вони «майже завжди збігалися з політичними інтересами, такими як вплив на вибори або енергетичні угоди в Центральній і Східній Європі».

У Німеччині вже встигли висловити незгоду щодо заклику максимально ускладнити (або зробити неможливою) реалізацію проекта «Північний потіку-2», який є доповіді Кардіна.

 

Кібер-резюме першої частини:


У доповіді Кардіна щодо злочинів Кремля приділено дуже багато уваги кібератакам, яким піддалися Україна і світ за останній час. Він звертає увагу на те, що Європа вже почала вживати активних заходів для ефективного протистояння, оскільки це є одним найпотужніших інструментів ведення гібридної війни.

Але, найбільш красномовним, щодо цієї теми, є інший факт. У розділі, присвяченому нашій країні, кібератаки є чи не єдиним пунктом, по якому описані відповідні предметні заходи США, спрямовані на посилення нашого захисту.

На жаль, один з висновків, який напрошується зі звіту, та й загалом є акцентом самого автора: на прикладі нашої країни можна чітко простежити те, наскільки недостатні заходи, які вживаються в боротьбі з агресором зараз. І, якщо ми впадемо, то, хто наступний?

 

Володимир Крекотін