Військові паради стали найголовнішим атрибутом святкування Дня Незалежності України. Офіційно їх проводили 17 разів у різному форматі та масштабах. Але тільки після російського вторгнення у 2014-му році українці, схоже, переосмислили традицію вшанування власної армії та військових союзників.
Упродовж цих років паради не лише емоційно об’єднували громадян, а й відображали внутрішні дискусії про баланс між символікою, фінансовими спекуляціями та практичними потребами фронту.
UA.News згадує найбільш знакові військові паради у незалежній Україні та чому суспільство не пробачало владі спроб їх скасувати, сприймаючи це як зневагу до армії.
Традиція військових парадів до Дня Незалежності України
Перший військовий парад на Хрещатику у Києві відбувся за президентства Леоніда Кучми на третю річницю Незалежності — 24 серпня 1994 року. Щоправда, у подальшому ця традиція не стала щорічною, а демонстрація військового потенціалу так і не набула якогось усталеного формату.
Одним із найбільших вважався військовий парад 2001-го року, на десятиріччя Незалежності України. Урочисті паради також відбулися у 2003, 2004, 2008 та 2009 роках. За часів президентства Віктора Януковича (2010-2013), влада взагалі відмовилася від парадів.
Протестуючи проти такого рішення, опозиційні партії самостійно влаштували урочисту ходу у центрі Києва 24 серпня 2011 року. Учасники демонстрації рухалися від пам’ятника Тарасу Шевченку до Адміністрації Президента. Але міліція та бійці «Беркуту» перекрили їм шлях.
Після 2014 року, коли почалася оборона від збройного нападу Росії, паради набули особливої ваги та сенсу. Хрещатиком марширували підрозділи з передової, учасники бойових дій. У центрі столиці демонстрували нову зброю і техніку, вироблену вже під час війни українським оборонпромом. Обов’язковою також стала хвилина мовчання за загиблими воїнами та вшанування ветеранів.
Щоправда, згодом влада знову намагалася змінювати формат військових урочистостей. У 2019–2020 роках президент Володимир Зеленський відмовився від класичних парадів, замінивши їх «Ходою гідності» та заходами за участю діячів культури.
У різні роки також виникало чимало дискусій та критики щодо вартості таких церемоній, кількості та реального стану військової техніки, яку виставляли на показ.
Військовий парад 2001 року: 10-та річниця Незалежності
На ювілейну 10-ту річницю Незалежності України провели особливо масштабний парад. На урочистості запросили лідерів інших країн, зокрема на трибуні був присутній президент Польщі Олександр Кваснєвський, Росію представляв Володимир Путін.
Хрещатиком пройшли 18 підрозділів, 173 одиниці техніки, 6,5 тис. військовослужбовців. Одна із шеренг крокувала урочистим маршем у старовинній козацькій формі.
Також проїхала колона нових танків Т-84, які спеціально перевезли з харківського заводу ім. Малишева, а також зенітно-ракетні комплекси С-300, ракетні системи Точка-У та гаубиці Мста-С.
Найбільше глядачів вразила авіаційна частина параду: були представлені літаки Су-24, Су-27, а також транспортні Ан-74, Ан-140, Ан-124 «Руслан» та велетенський Ан-225 «Мрія». У цьому параді востаннє брала участь пілотажна група Повітряних сил України «Українські соколи», яку розформували у 2002 році.
До 10-ї річниці Незалежності також пройшли паради в інших містах України: Львові та Вінниці, Одесі, Чернігові та Севастополі.
Військовий парад 2008 року: на тлі вторгнення РФ у Грузію
Відзначаючи 17-ту річницю Незалежності, Україна мусила продемонструвати свою готовність до оборони. Кількома днями раніше — 8 серпня 2008 року — російська армія вторглася на територію Грузії та окупувала Південну Осетію і Абхазію.
За такої напруженої геополітичної ситуації на Хрещатику провели військовий парад, залучивши 3500 військовослужбовців, 144 одиниці озброєння і техніки.
Демонстрували також авіаційні можливості. Над центром Києва пролетіли 8 гелікоптерів та 22 літаки: літак-розвідник Су-24МР і три бомбардувальники Су-24М, шість винищувачів МіГ-29, шість винищувачів Су-27, 4 штурмовики Су-25, літак транспортної авіації Іл-76, літак транспортної авіації Ан-26, ланки гелікоптерів Мі-8 і Мі-24.
Військовий парад 2014 року: перший після нападу РФ на Україну
Після чотирирічної перерви за часів Віктора Януковича, незаконної анексії Криму та з початком бойових дій на Донбасі традицію військового параду відновили. У такий спосіб влада мала на меті підняти бойовий дух та патріотизм українських військових та народу під час війни.
У параді 2014 року взяли участь близько 1,5 тис. військовослужбовців різних родів військ, а також представники Нацгвардії, МВС та Державної прикордонної служби, зокрема 120 учасників бойових дій на Донбасі.
На Хрещатику продемонстрували близько півсотні одиниць військової техніки, включно з новими зразками бронемашин «Спартан» і «Кугуар». Показали реактивну систему залпового вогню «Смерч» та зенітно-ракетні комплекси «Оса», «Точка У», С-300.
Щоправда, проведення урочистого параду під час гарячої фази боїв на Донбасі, а також демонстрація у центрі Києва озброєння, яке потрібне було на сході, викликало критику. Після урочистого маршу частину військовослужбовців і техніки одразу направили у зону антитерористичної операції (АТО).
Військовий парад 2017 року: вперше були солдати НАТО
Парад на честь Незалежності у 2017-му став першим за участю військових підрозділів НАТО. Хрещатиком крокували військовослужбовці 10 країн-партнерів, а також були присутні міністри оборони Литви, Латвії, Естонії, Польщі, Канади та США.
У параді взяли участь 4,5 тис. українських військовослужбовців, з них близько тисячі учасників АТО. Цього ж дня на Хрещатику від Бесарабської площі до Європейської виставили 70 зразків військової техніки, серед яких було 25 новинок.
Військовий парад 2018 року: «Слава Україні!»
Військові урочистості до 27-ї річниці Незалежності стали знаковими, оскільки там вперше прозвучало військове вітання «Слава Україні!» — «Героям слава!». Також вперше у параді взяли участь жінки-військовослужбовиці, які вишикувалися окремою колоною. До урочистостей долучились і військові капелани.
Як і під час попередніх парадів, Хрещатиком пройшли понад 4,5 тис. українських військових, а також шеренги військовослужбовців 18-ти країн партнерів, зокрема з НАТО. Виставили понад 250 одиниць техніки, свою майстерність продемонстрували пілоти на літаках F-15 та Су-27.
Військовий парад 2019 року: «Марш захисників України»
Шостий президент України Володимир Зеленський скасував військовий парад 24 серпня 2019-го року. Натомість пообіцяв направити кошти, близько 300 млн грн, на премії українським військовим. Хоча у попередні роки премії до державного свята теж виплачувалися. Отже, у 2019-му урочистості не проводили, при цьому військовослужбовці отримали по тисячі грн, а учасники ООС — по 2 тисячі.
Замість військового параду Хрещатиком пройшла «Хода гідності» за участю військовослужбовців, волонтерів, дипломатів, медиків, учителів, спортсменів та керівництва країни. Виконавці заспівали гімн України на Майдані Незалежності.
У відповідь на нейтральну політику Зеленського щодо вшанування військових, 24 серпня 2019 року у столиці вперше пройшов альтернативний парад — «Марш захисників України».
Його ініціювали ветеранські організації та фонд «Повернись живим». У колонах крокували ветерани російсько-української війни, родини загиблих Героїв, капелани та волонтери.
Військовий парад 2021 року: 30-та річниця Незалежності
У 2021 році влада повернулася до традиції масштабного військового параду. До 30-ї річниці Незалежності організували наймасовіші урочистості за історію України: приблизно 5 тис. військових, близько 400 одиниць техніки, 100 літальних апаратів (зокрема Bayraktar). Вперше Хрещатиком проїхалися нові «Нептуни», «Вільхи», бронетехніка «Дозор-Б», «Козак-2М1». У небі також пролетіла гордість українського авіапрому, найбільший у світі літак Ан-225 «Мрія».
Найбільший за часів Незалежності парад коштував близько 300 млн грн. Частина суспільства вважала такі витрати надмірними для країни у стані війни.
